Топ Новини

Експерт: Основним питанням для ЄС буде кінцева мета адмінреформи

14 січня 2011 в 12:27
Основним питанням для Європейського союзу буде кінцева мета розпочатої президентом Віктором Януковичем адміністративної реформи. Таку думку в статті для «Дзеркала тижня» висловила співробітник Центру Карнегі у Брюсселі Ольга Шумило-Тапіола.
Основним питанням для Європейського союзу буде кінцева мета розпочатої президентом Віктором Януковичем адміністративної реформи. Таку думку в статті для «Дзеркала тижня» висловила співробітник Центру Карнегі у Брюсселі Ольга Шумило-Тапіола. Експерт відзначає, що в ЄС не існує уніфікованих стандартів щодо того, як має виглядати уряд і система виконавчої влади. Кожна держава-член ЄС саме вирішує, скільки членів уряду, які міністерства і відомства існують в системі. Тому складно сказати однозначно, чи відповідає даний крок Києва європейським стандартам, і навряд чи ЄС буде коментувати це питання. «Скорочення кількості міністерств може бути оцінено Євросоюзом позитивно, оскільки Україна мала найчисельніший уряд в Європі: 26 членів Кабміну проти 16 у Німеччині (найбільшій країні ЄС), 21-го - в Іспанії і проти 22-х - у Франції. Більше того, зменшення кількості рівнів виконавчої влади (з семи до чотирьох) також правильний крок, тому що це може створити більш чітку і зрозумілу систему. Урізання штату міністерств і відомств на 30 відсотків і секретаріату Кабінету міністрів на 50 відсотків може бути позитивно відзначено країнами ЄС, які значно скоротили кількість своїх держслужбовців в умовах економічної кризи», - вважає експерт. Водночас, вона зазначає, що основним питанням для ЄС буде кінцева мета цієї реформи. «З формальної точки зору, Євросоюз мав би бути задоволений початком подібного процесу, оскільки реформа держслужби стояла на порядку денному не однієї зустрічі Україна-ЄС і прописувалася не в одному двосторонньому документі. Більше того, може з'явитися більше підстав для ефективного використання тих грошей, які ЄС та окремі країни-члени щорічно виділяють на реформу держслужби Україні (проте до сьогодні дня ці гроші йшли на «латання дірок»)», - підкреслює Шумило-Тапіола. У той же час вона відзначає, що основною проблемою може бути те, що чиновники, які розробляли указ президента, не консультувалися з ЄС. «Через кілька років, коли набуде чинності договір про асоціацію з ЄС, Україні доведеться реформувати свої інституції у багатьох сферах - як адаптувати свої органи влади, так і змінювати правила та стандарти, тобто знову перекроювати функції і перевішувати таблички. Якщо Україна збирається виконувати договір, консультації з ЄС повинні були б мати місце. Для ЄС відсутність таких консультацій може означати, що нова влада або не бере до уваги майбутню потребу, або у неї дуже багато ресурсів для реформ», - відзначає експерт. Детальніше читайте у статті Ольги Шумило-Тапіоли «Адміністративна реформа в Україні - крок назустріч ЄС?» у свіжому номері «ДТ».
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Loading...
Реклама
USD 25.77
EUR 27.74
Останні новини