Важлива справа

Заступник директора Amnesty International по країнах Європи і Центральної Азії Джон Дальгузен розповів в інтерв’ю Deutsche Welle, чому правозахисна організація наразі не вважає колишнього прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко «в’язнем сумління».

За його словами, Amnesty International має чітке визначення для поняття «в’язень сумління». Це той, кого затримали за дії, які є правом людини, наприклад - на свободу вираження думок. Тобто це люди, затримані за висловлювання, публічні вимоги або переконання. І хоча вирок Ю.Тимошенко був винесений з політичних мотивів і став результатом несправедливого судового процесу, для Amnesty Interna­tional цього замало. Тут, з погляду правозахисників, ідеться про політичне суперництво, про «війну» між конкуруючими політичними групами.
Проте ситуація «не статична». Ставлення Amnesty Interna­tio­nal може змінитися, як це сталося зі справами Ходорковського і Лебедєва в Росії. Якщо з’ясу­ється, що її переслідують не тільки з політичних мотивів, а за висловлення поглядів, небажаних владі, за заклики, думки та погляди опозиційного руху, пояснив Д.Дальгузен. «Справа Юлії Тимошенко дуже важлива, і масштаб несправедливості величезний», - підсумував він.

А за словами правозахисника Євгена Захарова, Європейсь­кий суд з прав людини навряд чи визнає Юлію Тимошенко політичною ув’язненою, але, ймовірно, визнає порушення Україною її права на свободу та особисту недоторканність. Зараз перша скарга Тимошенко в Євросуд уже проходить процедуру комунікації, і вносити зміни в неї на цій стадії не можна. На момент подачі цієї скарги справи Тимо­шенко ще не розглянув навіть суд першої інстанції. Це означає, вважає Захаров, що захисту Тимошенко слід подати нову скаргу на порушення статті 6 Конвенції про права людини - право на справедливий суд, але для цього все-таки пройти касаційну інстанцію в Україні.

«Захисники кажуть, що касаційна інстанція неефективна. Але кращий спосіб довести це - подати касаційну скаргу й отримати відмову в її задоволенні. На мою думку, Європейський суд не почне розглядати заяву про порушення статті 6 без касації. І, як на мене, це буде ведмежа послуга з боку захисту Тимошенко, якщо він цього не зробить», - сказав правозахисник.
Щодо першої скарги, яка вже проходить комунікацію, - про порушення статей 2, 3, 5, 18 За­харов поки що не береться сказати, яким буде рішення, пові­дом­ляє ЛІГАБізнесІнформ.
«Гадаю, щодо другої статті (право на життя. - Ред.) порушення не буде визнане - занадто велика натяжка, не було загрози життю Юлії Володимирівни умовами утримання. Умови в неї були кращі, ніж в інших ув’яз­нених. Стосовно третьої статті (заборона катування. - Ред.) - теж, гадаю, за умовами утримання порушення визнане не буде, а от спір про ненадання належної медичної допомоги - серйозний. Я просто не знаю аргументів захисту і держави. Статтю 5 поруше­но безумовно - про право на свободу та особисту недоторканність», - зазначив Захаров. Він вважає, що найправильніший спосіб виконати рішення Євро­пейсь­кого суду за статтею 5 - звільнити ув’язне­ного. «Але у випадку з Тимошенко це неможливо: порушенням можуть визнати арешт, а в неї вже є вирок, що набрав законної сили», - пояснив правозахисник.

Що стосується статті 18 («ме­жі застосування обмежень прав». - Ред.), то Захаров сумнівається в тому, що Європейсь­кий суд визнає її порушення: «Боюся, будуть проблеми. Але визнання її порушення фактично означатиме, що арешт Тимо­шенко мав політичні мотиви. Багато що залежить від того, що напише держава, як відповість захист. Скарга в цьому плані, на мій погляд, є недостатньою, але вже міняти нічого не можна».