Харчування+екологія=демографія

В здоровій тарілці — здоровий дух

Кожна нація, як правило, інстинктивно виробляє для себе точні рекомендації, що потрібно їсти, аби не тільки вижити, а й бути працездатним. Це стосується і переліку продуктів, і традицій приготування їжі.

Під тиском бурхливих змін умов життя народна харчова парадигма, яка забезпечувала в минулому максимально збалансовану їжу, іде в минуле. Ми і їмо не те, що наші предки, і живемо в іншому середовищі, і ведемо зовсім інший спосіб життя. Їжа в нашій сьогоднішній тарілці зазвичай перевищує за калорійністю енергетичні витрати організму, але, на жаль, не забезпечує потреб у життєво важливих речовинах, без яких і про здоров’я, і про здоровий дух годі й думати.

Дослідження вчених Дніпропетровської державної медичної академії показали, що за дефіциту білків, поліненасичених жирних кислот, клітковини, вітамінів, мікроелементів та інших біологічно активних речовин ми споживаємо забагато тваринних жирів і цукру. Приміром, вітаміну С в плазмі крові бракує у 96% обстежених людей, тобто практично в усіх. Причому його масовий дефіцит виявляється не тільки взимку і навесні, а й улітку, в сезон овочів і фруктів. Брак вітамінів групи В характерний для 45—85% обстеженого дорослого населення, вітаміну А — для 38—70%. Бракує організму також макро- і мікроелементів, в основному заліза, кальцію, йоду.

Дедалі більше з’являється в нашому раціоні оброблених, рафінованих, висококалорійних страв, консервованих продуктів і продуктів тривалого зберігання з недостатнім вмістом біологічно активних речовин. За даними вчених Інституту кардіології ім. М.Стражеска АМН України, основну кількість калорій жителі отримують при споживанні хліба, круп (45%) і цукру (13%). Тоді як молока та молочних продуктів споживається лише 12,2%, фруктів і ягід — 12,5%, а риби — то й зовсім 4,2%.

Як наслідок – у населення падає активність імунної системи, знижується працездатність і опірність хворобам, підвищується ризик розвитку серцево-судинних, онкологічних захворювань, діабету, ожиріння, анемії, остеопорозу, карієсу та інших недуг.

Що робити?
На це запитання є кілька відповідей

Перша — споживати тільки «здорову» їжу. В усякому разі, саме таку пораду містять останні «Дієтичні рекомендації», з якими уряд США звертається до нації щоп’ять років. Усіх американців закликали дотримуватися натурального і чимпростішого стилю харчування, включати в раціон більше риби, цільних злаків і овочів.

Друга — харчуватися «здоровою» їжею, але враховувати при цьому расову, національну, статеву та вікову приналежність, місце й умови проживання та роботи, а також фізіологічний стан або особливості недуг. Тут без поради лікаря вже не обійтися.

Третя — із допомогою дієтологів розрахувати свій індивідуальний збалансований раціон харчування на основі натуральних продуктів. У кожному організмі свій особливий набір ферментів, у кожної людини — свій обмін речовин, який із віком ще й змінюється. Одній людині чудово пасує вегетаріанство, а іншій — м’ясний стіл, одна не переносить молока, шлунок іншої — сирих овочів. Універсальної системи харчування, однаково придатної для всіх, немає. Власне кажучи, так уже живуть багато з тих, чий добробут і суспільний статус безпосередньо залежать від здоров’я і зовнішнього вигляду, наприклад політичні діячі чи актори.

А що робити більшості населення, котре не мудруючи продовжує купувати їжу в найближчому супермаркеті? Для них, вважають спеціалісти, потрібно випускати особливі, так звані функціональні продукти масового харчування, в яких закладено оптимальну для організму кількість вітамінів, мінералів та інших біологічно активних речовин. Тобто хліб, молоко, масло, солодощі й інші звичні продукти прямо в процесі виробництва повинні збагачуватися відсутніми компонентами і позбавлятися речовин, які несприятливо впливають на здоров’я.

Сама ідея не нова — жителі багатьох країн уже не один рік купують продукти, збагачені тими чи іншими компонентами. Наприклад, у нас продається йодована сіль, йогурти з харчовими волокнами або збагачені вітамінами соки, а в країнах Латинської Америки в тростиновий цукор уводять вітамін А. Але підхопили і довели цю ідею до досконалості як за охопленням продуктів, так і за асортиментом додаваних компонентів японці. 1991 року Країна вранішнього сонця зробила рішучий крок до радикальної зміни парадигми харчування, офіційно схваливши на рівні держави систему функціональних продуктів. Вони навіть отримали особливу назву — FOSHU (food for specified health uses). Причому для збагачення FOSHU в Японії використовують тільки натуральні компоненти з рослинної і тваринної сировини, наприклад цибулі, часнику, оцту, яєчного білка, морепродуктів.

На думку вчених Інституту гігієни та медичної екології (Київ), в Україні найбільшу перспективу використання мають натуральні харчові продукти, збагачені вітамінами та мінералами з уже встановленими нормативами і які не потребують додаткової оцінки безпеки їхнього застосування. Чимало новинок такого роду було запропоновано й учасниками конференції.

Так, спеціалісти Національного торговельно-економічного університету (Київ) одержали патент на приготування булок і рибних котлет із додаванням морських (фукус) і прісноводних (спіруліна) водоростей. Вчені із Саратова (Росія) запропонували цілий асортимент різноманітних желе на основі сколотини, яка нормалізує жировий і холестериновий обмін, зміцнює стінки судин, запобігає ожирінню печінки та нормалізує роботу кишечнику. Одеські спеціалісти розробили технологію виготовлення згущеного соєвого молока, яке не містить небажаного холестерину, але насиченого білками та вітамінами. Білоруси привезли рецепт «нового вершкового масла» зі зниженим — до 50% — вмістом жирів.

Великий інтерес викликала розгорнута на конференції виставка функціональних продуктів із натуральної сировини — культурних і дикорослих овочів, фруктів і ягід, пряних і лікарських рослин, грибів і продуктів бджільництва, розроблених у Харківському державному університеті харчування і торгівлі.

Чого тільки не було серед 65 експонатів — пасти, сухі соуси, супи-пюре, смакові приправи, барвники, плавлені сирки, добавки-закваски, цілющі кетчупи, фітосиропи, фітодраже, концентрати фруктових і овочевих морсових напоїв... Для їхнього приготування вчені використовували оригінальні технології кріогенного подрібнення та сушіння сировини.

— Всі вітчизняні препарати, створені в Харкові, мають імуномодулюючу дію, — каже професор Харківського державного університету харчування і торгівлі Раїса Павлюк. — Вони дешевші від закордонних аналогів, хоча перевершують їх за своїми функціональними та фізіологічними особливостями. Наразі наші новинки призначені в основному для збагачення продуктів масового споживання. Наш наступний крок — розробити рекомендації щодо використання їх і в індивідуальному харчуванні. В Україні є все для створення функціональних продуктів світового рівня — чудова сировинна база, виробничі потужності та наукові школи. У нашому університеті студенти вже слухають курс із нових технологій фітопродуктів. Запроваджено нову спеціальність «технологія консервування», куди входять і наукові основи розробки та виробництва функціональних продуктів — створення продуктів XXI століття вимагає глибокого наукового пророблення, сучасних технологій й устаткування.

Як запевнюють деякі вчені, у найближчі 15—20 років частка функціональних продуктів сягне не менш як третини всього продуктового ринку. При цьому вони можуть витиснути з продажу частину фармпрепаратів, які нині використовують у сфері профілактичної та відновлювальної медицини. Інші дієтологи більш обережні — вони вважають, що їхня доля ще під сумнівом, і може вирішитися протягом кількох наступних років.

…після того,
що ми з нею зробили

Оскільки зараз планується збільшити видобуток нафти та газу в Україні, в центрі уваги опинилася доповідь «Забезпечення умов збалансованого природокористування в період видобутку і переробки вуглеводневої сировини», підготовлений харківськими екологами.

— За останнє десятиріччя в нашій країні було зафіксовано понад 80 аварійних проривів нафтогазопроводів, — сказав один із співавторів цієї роботи професор Харківського національного університету ім. В.Каразіна, академік Міжнародної академії екології та безпеки життєдіяльності Володимир Некос. — Щоб оцінити ступінь забруднення басейну річки Сіверський Донець, де розташована більш як половина діючих свердловин, учені провели дослідження на територіях, які прилягають до кількох нафтогазовидобувних і переробних підприємств. З’ясувалося, що вуглеводневе забруднення території має тотальний характер. Практично в усіх пробах поверхневих вод, донних відкладень і ґрунту вміст нафтопродуктів перевищує ГДК. Забруднені навіть ґрунтові води, у тому числі шоста частина криниць, вода з яких використовується населенням для пиття і господарських цілей.

Вихід є, кажуть учені, і він відомий. Потрібно збільшити глибину переробки нафти, впровадити на нафтопереробних підприємствах сучасні технологічні процеси гідроочищення дизельного й авіаційного палива, маловідходні ресурсозберігаючі технології і припинити виробництво нафтопродуктів, що містять сполуки свинцю. І, звісно, розробляти технології отримання моторного палива з альтернативних сировинних ресурсів.

Напружена ситуація і з Дніпром, котрий становить майже 90% водних ресурсів нашої країни. За запасами прісної води в розрахунку на одиницю площі і на одного жителя Україна посідає одне з останніх місць у Європі. І водночас водоємність нашого валового суспільного продукту в кілька разів вища, ніж в інших європейських країнах. Тобто ситуація та ж, що і з енергоресурсами, — маємо мало, а витрачаємо багато і нераціонально. У Дніпро широким потоком вливаються неочищені або погано очищені стоки промислових підприємств, сільськогосподарських угідь, тваринницьких комплексів, каналізації, дощові і талі снігові потоки з територій міст, із шламонакопичувачів і хвостосховищ.

Фахівці Українського НДІ екологічних проблем визначали вміст важких металів у рибі і молюсках, виловлених у річках Прип’ять, Десна, Псел, Дніпро і в озері Нобель. Практично всі екземпляри — карасі, лини, лящі, щуки, окуні, судаки — містили перевищену кількість цинку, міді, свинцю, миш’яку, заліза та хрому. У Золочівському районі Харківської області, наприклад, медики вже реєстрували випадки так званої гафської хвороби, за якої виникають ураження кістякових м’язів, нервової системи і нирок. Її викликає вживана в їжу озерна або ставкова риба, у тканинах якої міститься «коктейль» із токсичних речовин.

З рибою, виловленою із забруднених водойм, є ще одна проблема: вона часто буває заражена патогенною або умовно патогенною для людей мікрофлорою, хоча при цьому часто не має будь-яких ознак захворювання. Відомо, що холоднокровні можуть бути носіями кокової інфекції та кишкової палички, а також туберкульозу, бешихи, лептоспірозу, сальмонельозу та інших захворювань. З’явилися дані медиків різних країн, у тому числі українських, про менінгіти, шкірні хвороби, некротичні міозити, гнійні артрити, пневмонії, діареї. Тільки один приклад. У Нижньокальміуській водоймі в Донецьку недавно було зафіксовано рівень хвороботворних організмів, що перевищує санітарну норму в 600 (!) разів. Особливо чутливі до цих інфекцій і токсинів люди з імунодефіцитними станами, хронічними захворюваннями та діти.

У п’яти з 27 районів Харківщини, що їх відносять до високого та середнього рівня екологічного неблагополуччя, проживає майже 60 тисяч дітей.

Пам’ятаєте сумний жарт: нам не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили?

Як вибратися з демографічної ями?

Відмовляючись народжувати другу, третю, а то й першу, єдину дитину, жінки голосують не тільки «за» звільнення від материнських турбот і можливість робити кар’єру, а й загалом «проти» несприятливих умов життя. Про це свідчать і соціологічні дослідження, проведені наприкінці 2005 року ученими Дніпропетровської державної медичної академії. З’ясовуючи пріоритети в системі життєвих цінностей глав сімей, учені з’ясували, що найбільше вони стурбовані своїм здоров’ям і здоров’ям членів родини (66,8% опитаних), економічним неблагополуччям (53,6%), сьогоденням і майбутнім дітей (46,96%), екологічними проблемами (40,9%).

Директор Українського інституту клінічної генетики при Харківському медичному університеті член-кореспондент АМН України Олена Гречаніна звернула увагу учасників конференції на генетичний складник здоров’я людини, тобто спадкоємність. Під впливом різних причин за останні 30 років вантаж генетичних помилок, накопичений населенням усього світу, у тому числі України, збільшився в кілька разів.

— Дуже високу частоту мають і генетичні причини безпліддя, — розповідає Олена Яківна. — Розвитком вагітності закінчуються нині лише 30—50 зачать зі 100, і з кожним роком це число зменшується. Зростає кількість викиднів, мертвонароджень і передчасних пологів. Окремо слід сказати про таку проблему, як невиношування вагітності. Це означає, що багато жінок, зберігши з допомогою лікарів бажану вагітність, ризикують народити дитину з пороками розвитку і спадкових захворювань. На Харківщині щороку фіксується приблизно 20 тисяч пологів і таке ж число абортів, причому у випадках штучного переривання вагітності хворих плодів виявляється менше, ніж при її збереженні.

— Потрібно, — продовжує О.Гречаніна, — звернути увагу на те, що батьки часто ігнорують генетичну відмову дитини від тих чи інших продуктів, які будуть для неї отрутою. Дорослі надто часто долають опір малюка, його інстинктивне небажання їсти корисну для одних, але шкідливу саме для нього їжу...

Чи стане вроджене порушення обміну речовин хворобою, фізіологічним станом або дрібною медичною проблемою, залежить не тільки від лікарів, а й від спільних зусиль влади, суспільства та медиків. 20 років тому колектив медиків, яким керує Олена Яківна, почав проводити в Харківській області масовий скринінг на фенілкетонурію. Це вроджене захворювання, що характеризується порушенням обміну однієї з амінокислот — феніланіну. Якщо така дитина отримує звичайну їжу, її очікує розумова деградація і глибока інвалідність. Якщо ж їй вчасно поставити правильний діагноз і скоригувати харчування — малюк виросте здоровим. Сьогодні з кожної родопомічної установи до інституту пересилають краплю крові, взяту з п’ятки кожного новонародженого, і фахівці досліджують рівень амінокислот в організмі малюка. В разі, якщо буде виявлено це захворювання, дитині прописується гіпопротеїнова дієта — вона включає спеціалізовані білкові гідролізати, але виключає традиційні білкові продукти.

— Будучи експертом з проблем фенілкетонурії в Данії, я звернула увагу, що в цій благополучній країні майже половину хворих із таким порушенням обміну становлять діти з пізно поставленим діагнозом і, відповідно, з уже найтяжчими медичними проблемами, — сказала Олена Гречаніна. — Отже, ми можемо пишатися: в нашій країні діагностується 97,2% новонароджених, а в Харкові — 99,8%. За минулі роки ми обстежили майже мільйон новонароджених, і в результаті практично всі діти з цим порушенням обміну зберегли інтелект і навчалися в звичайних школах. Однак існує низка й інших пов’язаних із порушенням обміну речовин спадкових захворювань, з діагностикою і лікуванням яких справи поки що виглядають гірше.

P.S. Нещодавно Кабмін ухвалив рішення збільшити в середньому в 10—100 разів штрафи за забруднення довкілля. В тому числі передбачено сторазове збільшення штрафних санкцій у разі забруднення річок і водойм стічними водами. Крім того, затверджено стратегію демографічного розвитку на 2006—2015 роки, розроблену спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України.