Перші кроки скорочують шлях до мети

Поділитися
Ще на початку 2010 року Віктор Янукович визначив поліпшення якості медичних послуг як одну з ключових реформ в Україні.

Ще на початку 2010 року Віктор Янукович визначив поліп­шення якості медичних послуг як одну з ключових реформ в Україні. Для реалізації завдання президента було вибрано ряд регіонів, покликаних стати пілотними. Перші конкретні кроки продемонструвала Дніпропетровська область, яка 31 травня презентувала Модель управління проектом «Модер­нізація охорони здоров’я».

На презентацію у великому залі облдержадміністрації були запрошені керівники всіх медичних установ області, глави міст і районів, представники громадсь­кості та ЗМІ. Зацікавилася заходом навіть Ірина Акімова, перший заступник глави адмініст­рації президента і секретар Національного комітету еконо­міч­них реформ.

Така увага цілком виправдана, - вперше в Україні на регіональному рівні державна машина зробила спробу розробити проект управління системною модернізацією галузі за європейським зразком - із залученням закордонних експертів, на основі найкращого досвіду країн, котрі вже пройшли цю процедуру. При цьому забезпечивши максимальну прозорість підготовчого процесу.

Час не чекає

Про необхідність модернізації говорять усі. «Низьку якість медобслуговування називають проб­лемою номер один жителі біль­шості населених пунктів України. Адже зі 100% коштів, що виділяються на охорону здоров’я, лише 6-7% ідуть безпосередньо на лікування пацієн­тів, решта - йдуть на утримання медичних установ. Можна сміливо стверджувати: реформа охорони здоров’я сьогодні гостро актуальна. Довгі роки цю проблему ігнорували, що призвело до високого рівня невіри як громадян України, так і лікарів у саму можливість щось змінити у вітчизняній охороні здоров’я у кращий бік. Але реформування має супроводжуватися відкритим діалогом із суспільством. Люди мусять розуміти, що конкретно вони отримають після реформи, яка стосується всіх», - переконаний Володимир Застава, екс­перт Інституту Горшеніна.

Проектний підхід

Відправною точкою початку розробки Моделі управління мо­дернізацією стало впровадження проектного підходу в прин­ципи роботи регіональної влади на Дніпропетровщині. «Як влада, ми повинні не просто забезпечувати процес. Наше завдання - забезпечити результат, який задовольнить усіх учасників процесу модернізації і забезпечить високу якість медичних послуг. Це зміна принципів державного менеджменту - обов’язкова умова реалізації таких глобальних проектів», - вважає губернатор Дніпропетровської області Олександр Вілкул.

У рамках проектного підходу дніпропетровці звернулися до бенчмаркінгу (світового досвіду) соціальних реформ, які раніше були проведені в Європі. Кон­суль­тантом проекту стала ком­панія Deloitte, чиї спеціалісти ма­ють досвід реалізації таких про­ектів у десятках країн. Спіль­но з консультантами ми створили модель, за якою у регіоні відбуватиметься модернізація.

Організаційна структура управління проектом модерні­зації складається з керуючого ко­мітету, групи експертів, робочої групи та консультантів.

До керуючого комітету, який очолив губернатор, увійшли ключові керівники області та медичної сфери. Експерти - переважно представники наукового медичного спів­то­вариства, зокрема - з-за кордону.

Завдання робо­чої групи, яку очолюю я як начальник обласного від­ділу охорони здо­ров’я, - розробка конкретних пропо­зицій із модер­нізації.

Андрій Степа­нов, партнер департаменту консалтингу ком­па­нії Deloitte в Украї­ні, Білорусі і Грузії, відзначає: «Дніпро­пет­ровська область, готуючи модерніза­цію, викорис­товує ще нові для України, але традиційні для Європи підходи. Це насамперед залучення зов­нішніх консуль­тан­тів, які дають незалежну оцінку ситуації і мають досвід успішної реалізації таких проек­тів. Завдя­ки використанню найкращих світових практик якість і успіш­ність проекту зростає у багато разів. Переконаний, що досвід Дніпро­петровська з часом буде поширено й на інші регіони».

Ірина Акімова підтримала під­хід до розробки моделі управ­ління проектом модер­нізації охорони здоров’я, запропонований Дніпропетровщиною: «Світовий досвід переконує, що використання нових підходів до управ­ління може давати дуже якісні, позитивні результати. Тут (у Дніпропетровську) люди хочуть робити, вони хочуть вирі­шувати конкретні проблеми, понад те - вони це роблять».

Єдиний медичний простір

Базовий принцип модерні­зації - збереження або підви­щення рівня основної зарплати всіх медичних працівників. Крім того, жодної з діючих медустанов не буде закрито. Можливе тільки перепрофілювання, медичний і допоміжний персонал буде забезпечений робочими місцями.

Основою організації медич­ної сфери стануть госпітальні округи, у межах яких кожна лікувальна установа повинна функціонувати максимально ефективно, не розпорошуючи наявних ресурсів. Ці округи створять єдиний медичний простір, який підвищить ефективність функціонування мережі установ охорони здоров’я, а також спростить доступ населення до всіх рівнів медичної допомоги.

В основу перетворень пер­вин­ної медичної допомоги ляже розвиток сімейної медицини. Ядром оновленої системи стане сімейний лікар, а основним типом установи, яка надаватиме первинну допомогу, - центр первинної допомоги.

Для створення ефективної системи охорони здоров’я медпункти в селах із населенням менше 300 осіб, фельдшерсько-акушерські пункти, які обслуговують 300-1000 осіб, і амбула­торії сімейної медицини стануть структурними підрозділами центрів сімейної медицини, що будуть сформовані в рамках госпітальних округів. Через центри за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуватимуться установи сімейної медицини. Це забезпечить вищу і прозорішу систему адресної підтримки медустанов на місцях.

Кожен госпі­тальний округ, на рівні якого надаватиметься медична допомога другого рівня, матиме обов’язковий набір медичних установ чотирьох видів: окружна лікарня ін­тен­сивної допомоги, лікарня планового лікування (надає пос­луги дообстеження, терапії, педіатрії, пла­нової гіне­кології та невро­логії), лікарня відновного ліку­вання (забезпечує віднов­лення функцій та пра­цездатності), ус­та­нови медико-со­ціаль­ної допомоги (хос­піси). При цьому кож­на адмі­ністра­тивно-терито­ріальна одиниця матиме лікарню планового лікування.

Після прийняття відповід­но­го законодавства лікарні друго­го рівня з 2012 року фінансу­ва­тимуться з обласного бюджету.

Окружні лікарні інтенсивної терапії будуть вибрані на базі кри­теріїв, які затвердить Мінздо­ров’я. Насамперед тут братимуться до уваги зручність для населення, а також укомплек­тованість лікарні фахівцями та устаткуванням.

Установи третього рівня - обласні медустанови, - як і раніше, працюватимуть для населення всієї області.

Паспорт модернізації

Надзвичайно важливим елементом упровадження проекту модернізації охорони здоров’я є процес перепрофілювання медичних установ області. Він пов’язаний із настороженим ставленням самих медпраців­ників до проблем подальшого працевлаштування та рівня заро­бітної плати. Щоб забезпечити прозорість процесу, проектом передбачено так звані паспорти модернізації. Жодна перепро­фільована медустанова не роз­поч­­не свою діяльність без створення такого паспорта.

У цьому ноу-хау, запропонованому Дніпропетровщиною, буде чітко прописано, які плануються зміни, мета цих змін і як вони відбуватимуться.

Паспорт модернізації складатиме головний лікар лікувальної установи, потім цей документ проходитиме погодження у керівників місцевих органів влади, аудит міжнародних експертів і спеціалістів Мінздоров’я, а також затверджуватиметься начальником обласного відділу охорони здоров’я та представником МОЗ.

Ірина Акімова вважає паспорт модернізації лікувальної установи важливим інструментом у процесі реформування медич­ної галузі. «Реформа охорони здоров’я - дуже делікатна сфера, до якої слід підходити водночас і рішуче, і обережно. Тому підхід, обраний Дніпропетровсь­кою областю, - рішучість і ефективність, що поєднуються з кооперацією людей, медиків та органів влади, нам подобається. Це єдино правильний підхід», - сказала вона.

«Швидка» стане швидкою

Губернатор поставив завдання: машини екстреної та швидкої допомоги повинні приїжджати на виклик за 10 хвилин у місті й не більше ніж за 20 хвилин - у сільській місцевості. Для цього буде відкрито додаткові пункти базування карет «швидкої». Кількість таких пунктів плану­ється збільшити на 35%, а кіль­кість бригад медиків - на 12%. На автомобілях уже встановлюються системи супутникової навігації, адже європейська практика свідчить, що ефективність роботи служби «швидкої» із встановленням GPS підвищу­ється як мінімум на 30%. Уже закуплено два найсучасніших реанімобілі, які цілком лікві­дували таке поняття, як нетранс­портабельність пацієнта.

У рамках проекту модерні­зації планується вивести всі підрозділи швидкої та екстреної допомоги з підпорядкування лікарень і об’єднати в єдиний обласний центр екстремальної медицини і медицини катастроф, який фінансуватиметься з обласного бюджету.

Наступним етапом стане поліпшення якості первинної медичної допомоги, упорядкування і спеціалізація вторинної допомоги, впровадження культури здорового способу життя та проведення регулярних профоглядів.

Потрібен закон

У законодавчому плані питання модернізації системи охорони здоров’я зрушилося з мертвої точки. У травні робоча група Національного комітету економічних реформ і Кабінет міністрів України передали у Верховну Раду пакет необхідних законопроектів. Ірина Акімова висловила надію, що депутати встигнуть проголосувати за них, перш ніж підуть на канікули.

Хай там як, шлях законо­проектів від розгляду їх у парламенті до практичної реалі­зації дуже довгий. Тому особливо важливо, як зазначила пані Акімова, що пілотні регіони не чекають відповідних рішень від парламентаріїв, а самі проявляють ініціативу, роблячи перші кроки з реформування.

Модернізація системи охорони здоров’я - тривалий і складний процес. Спеціалісти вважають, що для повного переходу від радянської системи Семашка до європейських стандартів укра­їнсь­кій медицині знадобиться від 10 до 15 років. Дніпропетровська область сподівається отримати перші позитивні результати вже через чотири роки. Якщо проект почне успішно входити в життя, то на 2015 рік середня тривалість життя в регіоні зросте на 1,5 року.

«Мета модернізації охорони здоров’я одна, і вона не може бути іншою, - підвищення якості послуг, можливість ефек­тивніше використовувати кошти для того, щоб медикам і пацієн­там жилося краще, - підкреслює Ірина Акімова. - Кожен регіон у рамках «пілотів» шукатиме свої особливі шляхи. Шлях подолає той, хто йде. Дніпропет­ровщина живе саме за цим принципом».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі