Лазерний промінь у підмогу скальпелю

Валентина, можна сказати, народилася під щасливою зіркою. Дивлячись на неї, ніхто й не скаже, що недавно вона перенесла найтяжчий інсульт, була на волосину від смерті. Той зимовий день Валентина запам’ятала на все життя, хоча починався він буденно, і ніщо не віщувало біди. У розпал робочого дня вона несподівано знепритомніла і просто сповзла зі стільця на підлогу. На щастя, відомство, де вона трудиться, розташоване буквально за три хвилини ходьби від Інституту нейрохірургії, куди її негайно і доправили. Операція була складною, але пройшла загалом успішно. Три місяці пішли на реабілітацію, молода жінка з труднощами поверталася до звичного життя. Хто має родичів або друзів, які перенесли інсульт, добре знає, що це таке. До всього додався ще й страх, що все кожної хвилини може повторитися. Нейрохірург порадив Валентині звернутися в празьку клініку, де проводять операції з допомогою гамма-ножа — тільки у такий спосіб у даному разі можна повністю позбутися патології, скальпелем уже не допоможеш. Валентина сумнівалася, але родичі її умовили, не зупинила навіть вартість операції (10 тисяч доларів), яку назвали чеські медики. Поки тривало обстеження і готувалися документи, вона із родиною переїхала до батьків і зайнялася продажем квартири. Коли потрібна сума була на руках, із клініки надійшло повідомлення, що операція коштуватиме втричі дешевше, певне, фонд «Хартія 77», який є власником гамма-ножа, вирішив допомогти пацієнтці з України. У Празі все виявилося зовсім не страшним — полежала годинку в кабінеті з якимось обручем на голові, послухала класичну музику і, відрахувавши десять творів, як велів лікар, піднялася з кушетки й пішла в палату. Звісно, не порівняти з тим, що довелося пережити після традиційної нейрохірургічної операції. Через два дні вона вже була вдома, а незабаром вийшла на роботу — у ту ж установу, що й раніше, у той же кабінет. Почувається нормально, про продану квартиру не шкодує — це дрібниці порівняно зі здоров’ям. Хоча, звісно, коли б такий апарат був в Україні, то не треба було б за кордон їхати і квартиру продавати...

Якби в Інституті нейрохірургії з’явився гамма-ніж, на який 11 місяців усім миром збирають гроші, скільки життів удалося б урятувати, скільки людей могли б уникнути долі інваліда, пройшовши безболісну операцію з допомогою цього апарата...

У нас не люблять говорити про те, що в Європі після операції на головному мозку — чи то патологія судин, чи пухлина — пацієнт зовсім не обов’язково стає інвалідом. Новітні обладнання та методики дозволяють не лише його врятувати, а й повернути йому гідну якість життя. При традиційних же операціях із трепанацією черепа, пацієнт найчастіше залишиться інвалідом на все життя. Власне, донедавна наша медицина взагалі не вела обліку тих, у кого виявлена онкопатологія головного мозку, про це і говорити вголос було не прийнято.

— Пухлини головного мозку справді не включали в статистику як онкологічне захворювання, у радянський час заборонялося афішувати кількість таких хворих, — розповідає Володимир Розуменко, професор, керівник клініки внутрішньомозкових пухлин Інституту нейрохірургії імені А.Ромоданова АМН України. — Я добре пам’ятаю, як колишній директор нашого інституту Андрій Петрович Ромоданов — він у той час був депутатом Верховної Ради СРСР, написав у звіті, що у нас підготовлено понад 400 нейрохірургів, які провели велику кількість операцій, зокрема і з приводу пухлин головного мозку. Він вважав це досягненням, але спеціальна комісія перевірила звіт і наказала негайно прибрати рядок про нейрохірургів, мовляв, це стратегічна інформація і розголошенню не підлягає. Те ж саме стосувалося і кількості прооперованих онкохворих. Логіка була залізною — у радянських людей такого захворювання немає і бути не може. Здається, після того розгляду онкологію головного мозку взагалі виключили з офіційної статистики. На думку людей із компетентних органів, це ніби досягнення — радянські люди не страждають і не вмирають від раку головного мозку, так як на Заході.

— А ми думали, що в СРСР тільки сексу не було. Виявляється, онкозахворювання головного мозку теж були під забороною.

— До речі, в Інституті онкології АМН немає відділення, яке займалося б головним мозком, це перебуває у віданні тільки нашого інституту.

— Наскільки слушні твердження, що у нас набагато менше пацієнтів із онкопатологією головного мозку, ніж за кордоном?

— Справді, менше. Це пояснюється кількома чинниками. Почну з того, що, в Україні, відповідно до офіційних даних, майже 800 тисяч хворих страждають на злоякісні пухлини. Щорічно виявляють близько 150 тисяч нових випадків, йдеться про всі органи та системи людини. Приблизно така ж кількість хворих страждають від доброякісних пухлин.

Що стосується саме головного мозку, то доброякісних і злоякісних пухлин діагностують понад п’ять тисяч випадків щорічно. Не лякайтеся цієї цифри — це справді значно менше, ніж за кордоном. Пояснення просте: такі пухлини найчастіше розвиваються у людей старших вікових груп, у тих, кому далеко за 60. У нас, як відомо, середня тривалість життя нижча, ніж у Європі, приблизно 60—64 роки.

— Так наші громадяни просто не дотягують до ризикованого віку, як то кажуть, їх «рятує» те, що живуть хоч і погано, але недовго.

— Можна й так сказати — не доживають до пухлин. У Європі в середньому живуть 78—82 роки, тому там і фіксується такий сплеск пухлин головного мозку. Вчені висувають гіпотезу, що якби люди жили до 100—120 років, то майже в кожного виявилася б така патологія. Але за рубежем при прояві будь-яких симптомів хвороби пацієнт проходить комплексне обстеження. Сьогодні для цього є всі можливості — магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія, радіоізотопні дослідження тощо. Тепер порівняйте європейця і жителя нашого, скажімо, гуцульського села, розташованого у віддаленні не тільки від обласного, а й від районного центру. Чи завжди є в нього можливість вчасно пройти обстеження, проконсультуватися зі знаючим спеціалістом?..

Наступний чинник, який спотворює реальну картину, — це те, що МОЗ дозволяє не проводити патологоанатомічний розтин померлого, якщо немає підстав підозрювати якийсь кримінальний випадок. Багатьох пацієнтів просто заносять у статистику померлих від серцево-судинної недостатності, випадки нівелюються, істинна картина спотворюється.

До третього чинника я відношу те, що в багатьох країнах тривалість життя пацієнта після проведеної онкооперації набагато вища, ніж у нас. Приміром, після видалення молочної залози це може бути 20—25 років, після видалення легені — 5—7 років і більше. Відносно довго живуть і після операції з приводу раку передміхурової залози, але за цей час з’являються метастази в інших органах, вони проникають і в головний мозок. У нас після операції, на жаль, живуть дуже нетривалий час, порівняно з іншими країнами, за цей час метастази просто не встигають з’явитися в головному мозку. От через це й виходить, що у нас мало хворих, які страждають на злоякісні пухлини головного мозку.

— Це не тільки заспокоює, а й розслабляє тих, хто повинен приймати рішення — немає хворих, отже, не виділяються кошти ні на лікування, ні на апаратуру, ні на дослідження. Недавно один із заступників міністра охорони здоров’я заявив у телеефірі, що рак розвивається за тією ж схемою, що й СНІД. Але хто це серйозно вивчає? Проблемам СНІДу у нас приділяється набагато більше уваги, ніж онкології, хоча кількість жертв раку зростає щорічно.

— На жаль, це так. Я нині готую главу монографії по пухлинах головного мозку і перечитав масу літератури, намагаючись знайти відповідь на запитання, що все ж таки провокує появу пухлини. Теорій існує багато, зокрема й вірусна, але найбільш достовірними можна вважати ті, які підтверджуються статистикою. Небезпідставним є твердження, що користування мобільним телефоном викликає пухлину: у тих людей, які прикладають трубку до лівого вуха, частіше бувають пухлини з лівого боку, у любителів тримати трубку біля правого вуха, відповідно, справа. Чинник мобільного телефона, на жаль, тут відіграє свою роль.

— Це доведено?

— Не можна сказати, що доведено, але це підтверджується численними статистичними дослідженнями. Якщо колись опублікують результати досліджень про те, що мобільні телефони так впливають, то, звісно, зацікавлені корпорації відразу стануть усе спростовувати. Але статистичні дані, грунтовані на численних історіях хвороб, свідчать саме про це. До речі, коли користувалися мобільним зв’язком у стандарті 450, тоді випадків було більше, коли перейшли на 900-й стандарт, їхня кількість дещо зменшилася. Але це поки не можна назвати доказовою медициною, насамперед, йдеться про твердження спеціалістів, які займаються цією проблемою.

Сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву те, що куріння може призвести до появи злоякісної пухлини. Це на 100% доведено.

— Ви маєте на увазі не тільки рак легенів, а й рак головного мозку?

— Про ті жахливі наслідки, до яких призводить куріння майбутньої матері, навіть повторювати не буду. Але слід пам’ятати про те, що в сім’ї, де мати некуряща, а батько курець, випадки захворювання дітей на злоякісні пухлини головного мозку зустрічаються частіше, ніж у сім’ї, де обоє батьків відмовилися від сигарет. Це перевірено і підтверджено численними статистичними даними.

Відомо також, що це захворювання частіше зустрічається у тих, хто часто харчується консервами, вживає різні харчові добавки та консерванти. Більш уразливими є і люди, котрі живуть поруч із телевізійними вежами, ретрансляторами, лініями електропередач тощо, — випромінювання робить свою чорну справу.

— А стреси і травми мають до цього стосунок?

— Вони теж можуть бути провокаторами, особливо в тому разі, коли пухлина вже затаїлася в організмі. Тут механізм зрозумілий — якийсь час організм із нею справляється, але якщо трапляється сильний стрес, катастрофа чи якесь інше нещастя, це і стає ударом, що збиває з ніг.

— А як вчасно розгледіти загрозливу небезпеку? Не секрет, що онкохворі найчастіше звертаються в лікарню занадто пізно.

— При пухлині головного мозку перший і найпоширеніший симптом — головний біль, який переслідує в ранні години. Ввечері, як правило, голова болить найчастіше від перевтоми і стресів, а от уранці — зовсім інша річ, до того ж він часто супроводжується нудотою та блювотою, після чого настає певне полегшення — рідина вийшла, організм трохи розвантажився. Пухлина підвищує внутрічерепний тиск, у результаті чого починаються проблеми із зором — розвивається набряк зорових нервів, потім настає сліпота. Це загальні симптоми пухлин головного мозку. Але є й окремі, залежно від того, де росте пухлина: якщо в лобних частках — з’являються психічні розлади, агресивність, якщо в мозочку — починається хиткість, дискоординація. В інших випадках може виникати порушення слуху або мовлення — одна людина не сприймає значення слів, інша — розуміє, але не може адекватно відповідати, третя — все забуває. Буває таке, що пацієнт скаржиться: знає, як написати, але не може це зробити, уміє читати, але не може прочитати. Для спеціаліста це серйозні сигнали, треба проводити комплексне обстеження пацієнта і що швидше, то краще.

— Лікування в таких випадках лише оперативне?

— Не завжди. Є пухлини такі, що видаляти їх хірургічним шляхом просто не дозволено, вони розташовані у так званих недоступних зонах і уражають функціонально важливі ділянки головного мозку. У таких випадках видалення ураженої ділянки мозку обов’язково спричиняє смерть пацієнта. Хірургія пухлини — це насамперед мікрохірургія, але є й інші технології, наприклад, коли з допомогою ультразвука робиться розм’якшення пухлинних тканин, а потім вони відсмоктуються, також застосовується кріодеструкція — ракові клітини заморожують і далі руйнують. Лазерний промінь, який усе руйнує на своєму шляху, теж можна використовувати під час операцій на головному мозку. Мені довго довелося цим займатися і переконувати опонентів, але зрештою я свого домігся — наша клініка першою в країні почала застосовувати лазер в операційній. Правда, тепер уже відомо, що за рубежем теж цей метод розроблявся, але в той час за залізною завісою ніхто точно про це не знав — адже тоді медики не мали такого доступу до наукової інформації, як нині. Я показую зазвичай тест на цеглині — лазер легко її пропалює, але оскільки мозок, як і весь організм, багато в чому складається з води, промінь лазера тієї довжини, що його застосовую, якраз і поглинається водою. При цьому знімається шар усього в 100 мікрон, що значно менше, ніж скальпелем. Із допомогою лазера можна застосовувати різні методики: можна випарувати пухлину, коагулювати, робити деструкцію, після чого вона через 2—3 тижні зникає. Але обов’язково потрібно розкривати череп — хоч маленький отвір, але потрібно робити, і відповідно — наркоз.

У цьому сенсі величезну перевагу має гамма-ніж, котрий, як відомо, дозволяє оперувати без трепанації та наркозу. Звісно, цей апарат Україні дуже потрібен. Коли він нарешті з’явиться, це врятує тисячі пацієнтів. Передусім він допоможе тим, у кого щойно виявлено пухлину головного мозку. Адже часто трапляється таке, що людина, почувши діагноз, довго збирається із силами, боїться операції, боїться болю і втрачає дорогоцінний час. А гамма-ніж, окрім усього іншого, дозволяє уникнути болю, реанімації, тривалого періоду виходжування хворого. Звісно ж, лікування гамма-ножем набагато краще і для дітей, у яких виявлено пухлини, знову ж це дозволяє уникнути багатьох післяопераційних ускладнень, помітно прискорює видужання.

— Сьогодні багато говориться про створення Інституту раку, але чи стане від цього легше онкохворим, велике запитання.

— Дуже важливо, щоб було належне фінансування — для онкології необхідно закупити новітнє обладнання, тоді й результати будуть. Нейроонкологією я займаюся понад 30 років, до того ж входжу до складу Комітету по боротьбі з раком, тож ситуацію, як то кажуть, знаю зсередини. Коли вирішили створювати Інститут раку, то розумно було б узяти за основу Інститут онкології, а поки незрозуміло, навіщо потрібно нівелювати його значення і створювати щось нове, під когось, без урахування всіх напрацювань.

— Що сьогодні ви віднесли б до плюсів, а що до мінусів Інституту нейрохірургії?

— Безумовний плюс — високий кадровий потенціал, професура справді знає свою справу. Головний мінус — фінансування. Новий корпус було побудовано ще 1996 року, дах зробили, а далі все загальмувалося, кажуть, у той час треба було 27 млн. гривень, щоб здати його під ключ. А нині будинок поступово руйнується, немає коштів довести його до пуття. Про апаратуру та наукові дослідження можна й не згадувати — виділених грошей вистачає тільки на найнеобхідніше. Хворі ж можуть розраховувати лише на участь і співчуття персоналу, на лікарські препарати коштів немає.

— Але ваша клініка має ж одержувати лікарські препарати за державною програмою «Онкологія», адже пацієнти проходять і курс хіміотерапії, і опромінення, як і в кожному онкодиспансері.

— Ми працюємо в рамках Інституту нейрохірургії і фінансування одержуємо тільки з його бюджету. А оскільки донедавна пухлини головного мозку взагалі не включали в статистику як онкологічне захворювання, то його й у регістр не вносили, цих хворих начебто й немає. Кого ж у такому разі фінансувати?

Хоч як покрути, але порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Те, що розповів Володимир Давидович про причини виникнення пухлин головного мозку і те, що очікує пацієнтів після операції, наводить на сумну думку, що всі ми під Богом ходимо, і ніхто не знає, що очікує нас самих і наших близьких буквально завтра. Тому всупереч усім «не можу» і «немає часу», ми просто зобов’язані продовжувати акцію зі збирання грошей на гамма-ніж. Усе ж таки цей апарат реально допомагає тим, чиє життя висить на волосині. І був би він не за кордоном, а у нас, не довелося б Валентині продавати квартиру, багато хворих устигли б пролікуватися, поки пухлина ще не розрослася, не розпустила свої метастази. Хоч і невисокими темпами (відпускна пора, певне, позначається), але загальнонародна скарбничка поповнюється — на рахунку вже більш як 3 млн. 300 тис. гривень. Тепер ми можемо повідомити і валютний рахунок, про що так часто нас просили на форумі. Всі формальності нарешті виконані, і кожен, хто хоче підтримати шляхетне починання, може переказати на цей рахунок будь-яку суму в будь-якій валюті. Головне, що ці гроші підуть на купівлю такого необхідного апарата як гамма-ніж.

Одержувач — Інститут нейрохірургії ім. акад. А.Ромоданова АМН України

Поточний рахунок у гривнях: 35226009000051, банк УГК у м. Києві, МФО 820019, КП 6561020/2, ЄДРПОУ: 02011930

Поточний рахунок у валюті: ЄДРПОУ: 02011930, 26003027724801, Київська міська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012

Для придбання апарата «гамма-ніж».