Вибухонебезпечний момент

Літнє затишшя на трудовому фронті оманливе і мине швидко, а найближчі місяці можуть видатися по-справжньому спекотними. Нова хвиля тих, хто традиційно вирішив шукати роботу з осені, на тлі неоднозначних тенденцій у вітчизняному соціумі здатна перетворитися на шторм. Пікантності прогнозам із зайнятістю населення надає те, що можливий шторм може збігтися з майбутніми виборами.

«Лето красное пропели…»

Якщо вірити офіційним цифрам, то в нинішнє літо ми ввійшли із 484,8 тис. зареєстрованих безробітних. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні на початок літа становив 1,7% від загальної кількості населення працездатного віку (на 1 січня цього року - 1,8%). Кількість тих, хто на 1 червня отримував допомогу безробітним, -340,2 тис., що на 11, 9 тис. менше, порівняно з весняним показником. Потреба у працівниках на вакантні посади становила 86,2 тис.

Утім, є думка, що офіційна статистика, як мінімум, утричі применшує реальну кількість безробітних. Якщо ж помножити ці дані на три, картина вийде вже не такою райдужною. На думку президента Українського аналітичного центру О.Охріменка, в Україні граються з безробіттям як із вогнем. А, за оцінкою голови Національного форуму профспілок України М.Якібчука, насправді в країні 5 млн. безробітних, без урахування сезонних коливань, коли в літній період з’являється сезонна зайнятість.

Остання не тільки змазує статистичну картинку, а й дає можливість людям без певної зайнятості в теплу пору року чи то відпочити, працюючи, чи то попрацювати, відпочиваючи. Адже влітку в тих, хто не має постійного місця роботи, є шанс підшукати варіанти заміщення відпускників, стажування або знайти
сезонну роботу, причому не тільки у «високий» сезон, а й в оксамитовий. Ближче до півдня поки що є попит на матросів-рятувальників (місячна оплата - від 1200 до 2500 грн.), адміністраторів ресторанів, готелів (від 1800 до 5000 грн.), офіціантів (від 1500 до 8000 грн.), барменів (від 1200 до 8000 грн.), кухарів (від 5000 до 9000 грн.), посудомийок (від 900 до 2000 грн.), покоївок (від 1000 до 4000 грн.), охоронців (від 1000 до 5000 грн.), вожатих (від 900 до 2000 грн.), прибиральників пляжів (від 900 до 1500 грн.), мангальників (від 1000 до 2500 грн.) та інший обслуговуючий персонал. У теплу пору року працівники центрів зайнятості півдня країни можуть бути задоволені, адже народ принаймні при ділі: одні - у прислужуванні, інші - в торгівлі, треті - на сільгоспполях... Утім, в регіональних центрах зайнятості не можуть похвалитися достовірною інформацією про здобувачів.

Молодші й спритніші знаходять літні варіанти стажування. Програма Work&Travel пропонує подорож Америкою і роботу, а організація AISEC - волонтерські програми та профстажування за кордоном.

У пік літніх відпусток дехто сподівається на тимчасову працю у вітчизняних фірмах. Розраховувати, що під час відсутності провідних спеціалістів із новачком возитимуться, не доводиться, випадки, коли здобувач залишається в штаті, рідкісні. Одне слово, літні роботи такі ж прості, як і швидкоплинні, - без зусиль з’являються й так само легко зникають.

«…Оглянуться не успели»

Традиційно наступають на граблі, які на них чатують, ті, хто звично «догулює» літо, розраховуючи з новими силами підшукати роботу восени. Що там осінь, коли трудовий ринок наповниться відпускниками й абітурієнтами-невдахами, якщо вже навіть минулий липень (місяць традиційного штилю на трудовому фронті) встиг продемонструвати цікаві тенденції. За даними міжнародного кадрового порталу hh.ua, на його ресурсах спостерігається незначна позитивна динаміка: на 15% резюме і на 10% вакансій більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ринок активізується, реагуючи не тільки на певні процеси в економіці, а й на зміни, пов’язані з оптимізацією ресурсів. Навіть в умовах традиційного липневого затишшя затребуваним спеціалістам пропонують солідні винагороди. У лідерах щодо зарплат менеджери з продажу та директори продажів. На ринку потрібні лінійні спеціалісти: менеджери продажів, спеціалісти роботи з клієнтами, торгові представники. Потрібні керівники відділів продажів, директори продажів - усі, хто вміє продавати.

І ще несподіванка. На порталі hh.ua помітили: ТОП-100 найбільш високооплачуваних спеціалістів липня на тлі звичного «купи-продай» несподівано поповнився виробниками: технологами кондитерського та цукрового виробництва, інженерами експлуатації, головними інженерами та директорами виробництва, інженерами систем опалення. Потрібні фахівці у сфері страхування, інформаційних технологій, представники робітничих спеціальностей, менеджери продажів, фахівці автобізнесу, медичні представники. А найбільш затребуваними вже котрий рік поспіль залишаються IT-спеціалісти та менеджери продажів. Восени вони теж не втратять своїх позицій. Ну, і звісно, сфера продажів залишається другою після IT, дарма що реально продажами можуть займатися тільки 10% дорослого населення. У дефіциті спеціалісти легкої, лісової промисловості, суднобудування, поліграфії, архітектори, мебльовики, провізори, фармацевти, ветеринари, деревообробники.

Буде й не таке, прогнозують аналітики, попит здобувачів, як і раніше, перевищує пропозиції роботодавців, а кількість резюме перевищує кількість вакансій. Так, за даними кадрового порталу hh.ua, поки що в середньому на одну вакансію припадає більше двох кандидатів (є відомості, що і всі п’ятеро). На півдні, у Херсонській та Одеській областях на одну вакансію претендують троє. Найбільше ринок наповнений молодими спеціалістами без досвіду роботи, керівними кадрами, юристами.

Камо грядеші?

За результатами опитування порталу rabota.ua, 55% українців вважають, що їхня зарплата не відповідає освіті та навичкам. Понад чверть опитаних заявили, що їм значно недоплачують. Показовий момент: 41% опитаних готовий залишити компанію заради іншої пропозиції на такій самій посаді і з такою ж зарплатою. Було б важко прийняти таке рішення 12% опитаних, і тільки 16% не мають наміру змінювати роботу. Ще більш плачевна картина відкрилася після опитування респондентів порталу rabota.ua про готовність змінити роботу заради вищої посади та вищого окладу. Лояльність до свого роботодавця демонструють лише 7% українців. Більше половини респондентів погодилися б залишити колишню роботу.

Але куди податися? У лідерах із пропозицій - столиця. «Перекіс» під силу компенсувати підприємствам металургії. Не всім відомо, що ця галузь - єдина, де кількість вакансій перевищує кількість пропозицій у Києві. У цьому плані Донецька, Дніпропетровська області дадуть фору столиці, а Запорізька потрапляє в п’ятірку провідних роботодавців. Але є відомості про скорочення підприємств і в цій сфері. За оцінками фахівців, понад 90% нинішніх пропозицій робочих місць доступні, у кращому разі, жителям обласних центрів України. Що вже казати про жителів малих населених пунктів, де рідкість як сама робота, так і сучасні способи її пошуку. У таких регіонах питання задоволення зарплатою не обговорюється, була б сама робота…. У зв’язку ж із відсутністю такої люди виїжджають за кордон.

Пригадується, на початку року міністр соціальної політики С.Тігіпко обіцяв, що під кінець 2012 р. рівень безробіття в Україні -зменшиться до 7,2%. А недавно, на з’їзді «Молодих регіонів», він же визнав, що рівень молодіжного безробіття становить 20% (і це тільки молоді), - великий вибухонебезпечний відсоток.

У турботах про працевлаштування співвітчизників ВР прийняла Закон «Про зайнятість населення». Чи допоможе він людям - невідомо. Але «співпраця» з держслужбою зайнятості додасть рекрутерам проблем, а можливо - й штрафів (без них - навряд чи) і розширить вал резюме. Є й інші спірні моменти. Наприклад, заборонено зазначати стать та вік здобувачів. Але прибрати дискримінаційний рядок із текстів найпростіше.

З тими, у кого «вік», взагалі не просто. Оптиміст С.Тігіпко ще навесні радо повідав, що для тих, кому 45 і більше, незабаром впровадять ваучери для навчання нової професії або підвищення кваліфікації. Звідки їм узятися, коли ці плани потребують нових витрат бюджету? Схоже, уряд
серйозно очікує, «щоб бізнес створював нові робочі місця». Але який? Малий і середній бізнес, що балансує на межі зникнення? Чи, може, олігархи кинуться рятувати тих, «кому за…»?

До кінця року залишилося п’ять місяців. Перед появою нового Трудового кодексу, якого побоюються через можливий необмежений робочий час, звуження прав профспілок, спрощену процедуру звільнення та інші «сюрпризи», напевно, буде запропоновано нові захоплюючі ініціативи. Жаль, наближення виборів трохи заважає пропозиціям цікавих «новацій», швидше - рекламного характеру.