Голова координаційної ради національного проекту LNG-термінал Віталій Дем’янюк 14 грудня під час фахової дискусії «Перспективи диверсифікації газозабезпечення України шляхом будівництва LNG-термінала та видобутку нетрадиційного газу» заявив: «LNG-термінал - це один з інфраструктурних об’єктів, що буде існувати в газовій системі України і працюватиме на стабільність газового ринку країни. Термінал має бути вписаний у національну газову систему з точки зору інженерії, економіки, тарифоутворення та балансу газу в Україні».
«Коли починається робота зі створення LNG-термінала, дуже ефективно використовувати - на період будівництва стаціонарного термінала - офшорний термінал, який базується на відповідних кораблях. Ми бачимо механізми використання офшорного термінала для імпорту 3-4 млрд. кубометрів газу на рік у скрапленому вигляді протягом двох років. Це досить значний обсяг газу, який дає змогу розбавити внутрішній ринок трубопровідного природного газу та газу, що видобувається в Україні, і дає підстави починати говорити про створення конкуренції на вітчизняному ринку газу з точки зору і джерел, і маршрутів, і способів поставок. Для офшорного термінала планується залучати інвесторів - для будівництва компресорів, газопроводів, які проходитимуть по землі та по яких поставлятиметься газ споживачам», - зазначив В.Дем’янюк. Тимчасове використання офшорного термінала, за розрахунками експертів, дасть можливість на рік-півтора пришвидшити диверсифікацію джерел газопостачання.
На думку учасників фахової дискусії, організованої Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова за підтримки парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, LNG-термінал хоч і є суто інфраструктурним об’єктом українського газового ринку, але за умови політичної волі і підтримки може стати дієвим важелем для стабільної роботи всієї газотранспортної системи країни і національного ринку газу.
Для прикладу директор енергетичних програм центру «НОМОС» Михайло Гончар навів досвід Польщі. Коли наші західні сусіди практично розпочали диверсифікацію джерел маршрутів газопоставок і вирішили будувати LNG-термінал, вони відразу реформували свою найпотужнішу національну газову компанію (яка виконувала монопольно ті ж функції, що і НАК «Нафтогаз України»), виділивши в окреме підприємство її газотранспортний підрозділ. Таким чином на польському газовому ринку одночасно з’явилася перспектива для інвесторів, постачальників і покупців газу - вибирати або традиційний трубопровідний газ (причому російський чи норвезький, який сьогодні для поляків значно дешевший, ніж «газпромівський»), або той, що поставлятиметься через LNG-термінал. Сам факт наявності такого потенційного вибору вже позитивно вплинув на ціни на газ для польських споживачів. А також став вагомим аргументом у переговорах щодо поставок газу з різними компаніями-постачальниками, зокрема з російським «Газпромом».
«Доки Україна має єдиного монопольного постачальника природного газу, ринок газу буде ринком продавця. Наша мета - змінити цю конструкцію і зробити ринок газу збалансованим, а ще краще - зробити його ринком покупця. Наша мета - мати виключно економічно обгрунтовану ціну на газ без політичної знижки або надбавки. LNG-термінал є об’єктом «відсікання» необгрунтованої монопольної ціни. Як тільки ціна на газ на ринку перевищуватиме економічно обгрунтований рівень, це означатиме, що стає економічно обгрунтованим функціонування LNG-термінала в інтересах країни. Наші енергетичні відносини з Російською Федерацією та закупівля російського газу, що поставляється виключно трубопроводами, роблять Україну регіональним ринком. LNG-термінал дасть можливість використовувати інші механізми і джерела поставок газу і зробить Україну повноцінним учасником світового енергетичного ринку», - заявив В.Дем’янюк.
Учасники дискусії, розглянувши грунтовне дослідження експертів Центру ім. О.Разумкова про перспективи LNG-термінала, дійшли висновку, що й справді такий об’єкт сприятиме диверсифікації джерел і маршрутів газопостачання України. Проте, зауважують фахівці і політики, не варто його розглядати як альтернативну заміну існуючих джерел газозабезпечення, як і збільшення видобутку нетрадиційного газу. Скраплений газ має логічно доповнити «енергетичний кошик» України і тим самим убезпечити її жителів від можливого різкого зростання цін на газ у Європі та світі. Щоправда, окремі політики і експерти, які брали участь у дискусії щодо перспектив LNG-термінала в Україні, сумніваються у життєздатності цього проекту з огляду на те, що «енергетичні питання в Україні вже давно вирішуються не стратегічно, на користь держави, а ситуативно і в інтересах певних представників влади, яка на цей час панує на Печерських пагорбах»…
Проте, як зауважив В.Дем’янюк, в Україні про термінал говорять майже 20 років, а от робити практичні речі для його будівництва розпочали лише півтора року тому. За його словами, на базі ТЕО, яке розробить іспанська компанія Socoin до 31 січня (див. DT.UA №40 від 5 листопада 2011 року «Іспанська Socoin розпочала розробку ТЕО українського LNG-термінала»), будуть підготовлені інвестиційні пропозиції, тобто інвестиційний меморандум. «З цього документа інвестори бачитимуть, якого обсягу інвестиційних коштів потребує цей об’єкт, а також фінансові показники операційної діяльності, терміни повернення коштів, рівень дохідності і все те, що потрібно інвесторам для прийняття рішень».
Оскільки це об’єкт інфраструктури, до 25% у будівництві термінала, підготовчих роботах будівництва газопроводів і днопоглиблювальних роботах мала б узяти на себе держава. «Механізм залучення інвестицій - шляхом створення корпорацій, де часткова участь держави і часткова - консорціуму інвесторів. Я вважаю, що ми за рахунок перших 30% інвестицій зможемо зробити всю ту частину, яка забезпечує роботу офшорного термінала, зможемо побудувати трубу до врізки у діючу газотранспортну систему, поглибити канали для підходу суден, побудувати майданчик для регазифікаційної установки. І тоді ми вже можемо мати на своїй території альтернативний газ. Це проект, який уже можна нести в банк і залучати ще 70% кредитних коштів, щоб побудувати танки (ємкості для зберігання газу)», - пояснив В.Дем’янюк.