Статус країн з перехідною економікою необхідно зафіксувати в рішенні Конференції зі зміни клімату

Якщо підбивати проміжні підсумки переговорів сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, зараз завдання української делегації полягає в тому, щоб особливий статус країн з перехідною економікою для нової угоди був зафіксований в рішенні Конференції сторін. І, зрозуміло, був би закріплений за Україною.

Про це заявила в інтерв'ю DT.UA директор Фонду цільових екологічних інвестицій Марина Березницька, яка увійшла до складу української делегації на глобальних переговорах у Дурбан.

З такою позицією згодна експерт з питань зміни клімату Ірина Трофимова, яка неодноразово брала участь у глобальних кліматичних переговорах. І. Трофимова вважає, що сам факт виступу з такою заявою є проривом у спільній діяльності країн з перехідною економікою, які не готові ні фінансово, ні технологічно виконувати амбітні зобов'язання зі скорочення викидів і вживати адекватних дій з адаптації.

Говорячи про конференцію в Дурбан, І. Трофимова зазначила: «У нас особливих очікувань не було від самого початку, з Канкуна нічого не змінилося: консенсусу між полюсами не помітно. Тому говорити слід про бажання, про прагнення України досягти якихось конкретних результатів. А не про очікування від конференції».

З І. Трофімової погодився і Іван Варга, перший заступник голови Держагентства екологічних інвестицій України, який займається питаннями зміни клімату та адаптації до нього: « Абсолютно погоджуюся з Іриною. І поясню, чому. Ми фактично перебуваємо на подібних позиціях з Євросоюзом, який займає збалансовану позицію. Але є нюанс. Як і ЄС, ми готові взяти на себе амбіційні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів, але ми не готові до цього повною мірою ні з погляду законодавчої бази, ні з економічної, ні з погляду енергетичної безпеки - наша енергетика сьогодні орієнтована на вугілля вітчизняного видобутку, що суперечить низьковуглецевому шляху розвитку економіки. Тому ми маємо всі підстави розраховувати на особливий статус - країни з перехідною економікою і одержати як компенсацію доступ до фондів, фінансових і технологічних».

І. Варга, відповідаючи на питання про те, з чим українська делегація їде до Дурбан, щоб взяти участь у сегменті високого рівня, сказав: «По-перше, ми їдемо з готовністю обмежити свої викиди парникових газів на 20%. По-друге, ми готові підвищити свої зобов’язання, якщо одержимо доступ до фондів і буде збережено механізми, відпрацьовані в рамках Кіотського протоколу. І, по-третє, ми хотіли б, щоб на час підготовки нової угоди - а це, як ми розуміємо, три-чотири роки - було пролонговано перший етап Кіотського протоколу. Процес скорочення викидів парникових газів інерційний. В Україні його вже запустили. І нам потрібні відпрацьовані механізми на перехідний період».

М. Березницька в свою чергу розповіла, що Наглядовий комітет зі спільного впровадження в Дурбан озвучив свої підходи - це відмова від національної процедури верифікації проектів, тобто перехід на єдиний уніфікований процес верифікації. «Про відмову від проектів спільного здійснення поки що не йшлося, хоча окремі країни категорично проти цього механізму. Завдання комітету - знайти формулу випуску одиниць скорочення викидів для існуючих і нових проектів на перехідний період. І, зрозуміло, закріпити це все в рішеннях конференції», - пояснила М. Березницька.

Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Ілони Заєць та Івана Гонти «Кліматичні переговори: говорити варто про прагненнях, а не про очікування».