Шуро, пиляйте труби — вони золоті!

Днями заступник голови Міненерговугільпрому Сергій Чех спробував із голосу внести до порядку денного засідання Кабміну на 17 травня питання про реструктуризацію НАК «Нафтогаз України». Але минулого четверга уряд жодних документів щодо цього не розглядав. Очевидно, не з усіма ще попрацювали ідеологи приватизації «Нафтогазу»… Утім, схоже, що завершення процесу - це справа часу та більших чи менших грошей.

Хай там як, а виходить, що прямого та опосередкованого контролю над українськими облгазами пану Фірташу та його партнерам мало? Їм подавай усю українську ГТС. А там уже кому треба - вирішать, передавати її «Газпрому» відразу чи, може, частинами. Наприклад, поки що залишивши за собою «підземки»…

Барвисті репортажі останнього тижня про доставку в Україну першої «вишки Бойка» були тут дуже доречними, послуживши хорошим відволікаючим маневром та інформаційною завісою. А в цей час юристи близького міністру газово-хімічного магната проводили підготовчу роботу для того, щоб Кабмін затвердив саме їхній варіант так званої реструктуризації «Нафтогазу України».

Форми приватизації (якщо подобається, називайте це реструктуризацією) «Нафтогазу України» існують і обговорюються різні. Але основний тренд, за інформацією джерел DT.UA, у тому, щоб дешево та швидко (краще, якщо вдасться, - за борги) приватизувати дві основні дочірні компанії «Нафтогазу України»: «Укргазвидобування» і «Укртрансгаз». Їх уже не перший рік активно вганяють у борги. За основу взято перевірений і уточнений варіант «прихватизації» «Укрнафти» - дешево, швидко і тільки «своїм».

Адже яка ситуація в «Укрнафті» сьогодні: контрольний пакет - у держави, а управляє всім мажоритарний акціонер - група «Приват» (щоправда, під наглядом «смотрящего» від компанії «Батьки і діти Лтд.»). А розпочиналося-то все як оптимістично - відкрито, з ентузіазмом, і колектив «Укрнафти» мало не одноголосно виступав за акціонування найбільшої вітчизняної нафтовидобувної компанії, і працівникам компанії по кілька акцій вдалося купити. Однак у результаті управляє «Укрнафтою» (і отримує прибуток від такого управління) «Приват».

Судячи з проекту постанови, яка готується Кабміном та з якою, не випускаючи з рук, дали можливість ознайомитися DT.UA, приблизно те саме хочуть зробити з видобувним і газотранспортним підприємством НАКу. Їх спочатку перетворять на ПАТ - публічні акціонерні товариства (як це зробили з «Укрнафтою»), а потім ідеологи, навіть не купуючи повного пакета акцій, управлятимуть на свій лад - без будь-якого контролю з боку держорганів і, тим паче, громадськості. І будьте спокійні, «рядові газоспоживачі» до переліку «прихватизаторів» не ввійдуть. Вони його навіть не побачать. Їм, тобто нам усім, просто виставлятимуть рахунки, щоразу «обґрунтовуючи» підвищення цін на газ то виробничою необхідністю, то зростанням цін на нафту, через що «Газпром» ну просто змушений підвищувати ціни на газ згідно із законтрактованою формулою, а НАКу (або його наступнику) нічого не залишиться, як підвищувати ціни українським газоспоживачам.

Зауважу, що саме ці дві дочірні компанії «Нафтогазу» - «Укргазвидобування» та «Укртрансгаз» - якраз і заробляють гроші. А НАК «Нафтогаз України» в основному їх витрачає.

При цьому ідеологи «реструктуризації» «Нафтогазу України» не забувають про такі важливі й дорогі активи тих же поки ще ДК «Укргазвидобування» і ДК «Укртрансгаз», як непрофільні. А це - і всі підприємства, створені за участю цих дочірніх компаній, що обслуговують їх, і санаторно-курортні комплекси по всій країні, і тисячі гектарів землі, і чимало всякої всячини. Усе це можна в процесі «очищення від непрофільності» за безцінь продати «своїм», а потім задорого - «чужим». Скільки мільярдів гривень коштує все «непрофільне» добро «Укргазвидобування» і «Укртрансгазу» за такого розкладу, ми навряд чи довідаємося…

До речі, частина ідеологів «прихватизації» «Нафтогазу» до непрофільних видів діяльності, наприклад, ДК «Укртрансгаз», відносить і підземні сховища газу (відповідно, і всі послуги, витрати та прибутки, що випливають із цього ду-у-же вже «непрофільного» газотранспортного бізнесу). Цей «непрофільний» бізнес - 12 ПСГ «Укртрансгазу» з активною ємністю понад 30 млрд. кубометрів газу на рік. Та за такі «непрофільні» активи будь-яка європейська компанія, включаючи «Газпром», душу продала би кому завгодно. Була б душа…

Вочевидь, ідеологи «реструктуризації» враховують цей аспект. Тим паче що «Газпром» не приховував свого інтересу до українських «підземок».

Адже не випадково не тільки В.Путін каже про українського міністра Бойка та главу «Газпрому» Міллера, що вони мають сидіти в одній переговірній команді, а й В.Янукович. Адже не хто інший, а саме Ю.Бойко готував «газовий» плацдарм для розмови Путіна і Януковича 15 травня в Москві. І переговори з «Газпромом» щодо перегляду газового контракту та обміну взаємобажаними активами не випадково безрезультатно ведуться тим самим Бойком от уже третій рік… На тлі свіжепофарбованої «вишки Бойка» це підноситься і, головне, сприймається більшістю так нудно. Тобто не сприймається.

До речі, за день до візиту В.Януковича до Москви в київській «бібліотеці» готелю «Хайят» було влаштовано шоу для акредитованих журналістів іноземних ЗМІ, де найбільш затребуваним «шоуменом» виявився голова правління НАК «Нафтогаз України» Євген Бакулін. «Іноземні» журналісти все-таки живуть в Україні та навіть здебільшого є її громадянами, хоча й представляють іноземні ЗМІ. Тому логічно, що їх цікавили плани реструктуризації НАК «Нафтогаз України». І саме на цю тему було найбільше запитань до Є.Бакуліна. Оскільки зустріч була з пресою, але «не для преси», тобто не для публічного подання почутого, не цитуватиму. Але голова НАКу звів розмови про реструктуризацію «Нафтогазу України» загалом до того, що головне досягнуто - ліквідовано дочірню компанію «Газ України». Щоправда, ще треба вибити борги з газоспоживачів. А так - усе прозоро… Мовляв, проект реструктуризації «Нафтогазу» уже готовий і переданий до Кабміну. Хіба не цього хотіли потенційні європейські інвестори та євроенергоспівтовариство? Отже, формально - усе по-європейськи.

А от хто саме стане правонаступником батьківських прав на ДК «Укргазвидобування» і ДК «Укртрансгаз», а також їх «непрофільних» активів і в якому обсязі - питання поки ще відкрите. Чи стане наступником «Газпром» (відразу чи потім)? Чи все успадкує дуже закрита й швидкозростаюча (у фінансовому плані) компанія «Батьки і діти Лтд.»? Чиї ж інтереси насправді обстоює (чи переслідує) Д.Фірташ?..

Тому казочки про відкритість «Нафтогазу України», особливо в період його безпрецедентної підкилимної приватизації «за ціною брухту», а також розмови про тристоронній газотранспортний консорціум на базі української ГТС - це все «для приїжджих». Може, європейці розщедряться та все-таки підкинуть грошенят на модернізацію ГТС. Тільки чия вона, багатостраждальна газотранспортна система України, буде на той час і в чиїх інтересах працюватиме чи іржавітиме?