Щодо ризиків девальвації валют країн Митного союзу — Росії, Білорусі та Казахстану

Падіння обмінних курсів національних грошових одиниць країн - членів Митного союзу - російського рубля, казахстанського тенге та білоруського рубля стало додатковим викликом для економіки України, яка послідовно позиціонує себе поза межами цього об’єднання. В експертному середовищі заговорили про цілеспрямовану «гру на пониження курсу», яка нібито застосовується в МС з метою підвищення його конкурентоспроможності. Тим часом, на нашу думку, поточне знецінення валют не є заздалегідь спланованою та скоординованою політикою, а має передусім економічні причини. Водночас за умов стабільності обмінного курсу української гривні ця ситуація послаблює конкурентні переваги вітчизняних експортерів та, відповідно, призводить до зростання імпорту з країн МС до України, створюючи додаткову конкуренцію для вітчизняних виробників.

Знецінення російського рубля як відображення тенденцій на європейських ринках

Російський рубль - єдина з валют євразійського простору, яка найбільш близька до статусу вільної конвертованості. Розвиток інтеграційних процесів у МС передбачає поступову уніфікацію валютно-курсової політики з посиленням російського рубля, який може стати у перспективі регіональною резервною валютою євразійського простору. Курс рубля на Мос­ковській міжбанківській валютній біржі зазнав падіння з показника 27,5 рубля за долар США на 26 липня до 32,5 рубля - на 27 вересня 2011 року. Голов­ними рушіями знецінення рубля є збільшення відпливу іноземних капіталів з Росії (близько 3 млрд дол. щомісяця у липні та серпні, за даними ЦБР, та приблизно 5-7 млрд. дол. у вересні, за деякими аналітичними оцінками) та зростання обсягів конвертації інвестиційних активів з рубля у долар США.

У ситуації загострення боргової кризи у зоні євро та зростання ризиків повторення рецесії у США і глобальної рецесії іноземні інвестори прагнуть зменшити присутність на ризикованому російському ринку, розглядаючи американський долар як відносно «безпечну гавань». Російські аналітики відзначали як один із чинників падіння курсу рубля також ситуацію з обмеженням ліквідності у країнах ЄС, яка спонукала дочірні банківські установи європейських банків у Росії кредитувати свої «материнські» банки, вилучаючи кошти з російської банківської системи. Традиційно динаміку курсу російського рубля­ вважають тісно пов’язаною з динамікою ціни на нафту. За серпень 2011 року ціна на нафту сорту Brent знизилася на 5,5%, до 110 дол. за барель (дані Index Mundi), станом на 29 вересня 2011-го ціна становить 103 дол. за барель.

Валютно-курсова політика Центрального банку Росії передбачає поступовий перехід до режиму плаваючого курсоутворення, стримування коливань курсу рубля у прийнятних межах коридору курсових значень. Інтервенції ЦБР на валютному ринку за таких умов не можуть призвести до значної девальвації обмінного курсу рубля, тобто ймовірність «валютної війни» з боку Росії є, на наш погляд, незначною. Існують також вагомі фундаментальні економічні підстави для того, щоб вважати поточне знецінення російського рубля тимчасовим проявом волатильності, а не початком зміни тренда. Це підтверджується, зокрема, високим рівнем резервів ЦБР, які на сьогодні становлять 545 млрд. дол. Про можливість повернення ринкового курсу рубля до рівня нижче 28 руб. за долар США говорять не лише представники російського уряду, а й експерти фінансового ринку.

Падіння курсу білоруського рубля внаслідок загострення економічної кризи

Поглиблення економічної кризи у Білорусі в 2011 році спровокувало значне зниження обмінного курсу білоруського рубля. За цих умов Національний банк Білорусі був змушений 24 травня поточного року девальвувати курс власної валюти приблизно на 56%. Загалом з початку року девальвація валюти перевищила 70%. При цьому було встановлено коридор обмеження курсу купівлі/продажу іноземної валюти на позабіржовому ринку у межах 2% до офіційного курсу. Це не допомогло змінити ситуацію на валютному ринку, утворилася множинність валютних курсів. Дефіцит валюти призвів до виникнення неофіційного ринку, на якому курс протягом останніх місяців коливався у межах від 6 тис. до 9 тис. білоруських рублів за долар.

Згодом керівництво Білорусі прийняло рішення про встановлення з 14 вересня 2011 року вільних торгів на білоруський рубль. Результатом вільних біржових торгів стало падіння курсу білоруського рубля на 60% за один день. Склалися такі валютні курси: 8,6 тис. білоруських рублів за долар, 12,1 тис. білоруських рублів за євро. При цьому на 29 вересня офіційний курс білоруського рубля до євро становив 7587 білоруських рублів, а до долара США - 5585 білоруських рублів. Перспективи валютного курсу білоруського рубля­ залежать передусім від успішності антикризової економічної політики уряду, запровадження структурних реформ та надання зовнішньої допомоги з боку ЄврАзЕС та МВФ.

Казахський тенге - різкого знецінення вдалося уникнути

Валютно-курсова політика Національного банку Республіки Казахстан передбачає перехід до режиму керованого плаваючого курсоутворення. До кінця лютого застосовувався валютний коридор, який було скасовано з 28 лютого 2011 року. Поступовий перехід до ринкового курсоутворення робить казахську валюту більш пов’язаною з динамікою світових цін на нафту. Нині спостерігається помірне послаблення тенге, казахські експерти фінансового ринку (зокрема, банку ATF) прогнозують подальше помірне зміцнення національної грошової одиниці. З початку 2011 року тенге зміцнювався, досягши пікового показника у 145,2 тенге за долар США наприкінці травня поточного року. Національний банк Казахстану здійснював на початку поточного року інтервенції, стримуючи зміцнення тенге. На думку аналітиків, це сприяло посиленню конку­ренто­спроможності казахських експортерів у Митному союзі. У другому півріччі 2011-го тенге прискорив послаблення. За результатами біржових торгів 29 вересня 2011 року, курс становив 147,9 тенге за долар США.

Серед чинників послаблення тенге - відплив капіталів. Ймовірно, що більш різке послаблення не відбувається через порівняно невеликі обсяги торгівлі цією валютою, які у середньому не перевищують 300 млн. дол. на день.

Експерти МВФ прогнозують зростання ВВП Казахстану у 2011 році на рівні 6,5%, у 2012-му - 5,6%. Прогнозується додатне сальдо поточного рахунку у 5,9% від ВВП у 2011 році. Такі показники свідчать про порівняно високий темп економічного зростання та сприятливу зовнішньо­торговельну позицію, що сприятиме зміцненню обмінного курсу тенге, проте на ситуацію негативно впливає досить високий рівень зовнішньої заборгованості країни.

Наслідки знецінення валют країн - членів Митного союзу для України

Знецінення національних грошових одиниць Росії, Білорусі та Казахстану є наслідком уповільнення глобального економічного зростання та посилення ризиків повторення глобальної рецесії. Такі процеси не пов’язані з належністю цих країн до Митного союзу. Навпаки, вони є джерелом додаткових викликів, на які повинен знаходити відповіді Митний союз. Більш різке знецінення російського рубля створює конкурентні переваги для російських експортерів, послаблюючи тим самим позиції виробників Білорусі та Казахстану. Валютно-курсові політики Росії, Білорусі та Казахстану об’єднує поступовий перехід від фіксованого до плаваючого курсоутворення, що обмежує можливості монетарної влади цих держав щодо керування валютним курсом. Таким чином, ризик скоординованої девальвації валют країн МС - «валютної війни» - є незначним. Проте знецінення валют країн - членів МС об’єктивно послаблює конкуренто­спроможність українських експортерів і стимулює зростання імпорту. Це певною мірою ілюструє статистика динаміки зовнішньої торгівлі України та Білорусі.

Зауважимо, що за умов послаблення національних грошових одиниць Митний союз матиме менше стимулів для встановлення протекціоністських зовнішньоторговельних бар’єрів щодо України. Взаємодія України з країнами - членами Митного союзу потребує створення механізму моніторингу щодо можливих негативних наслідків послаблення валют країн - членів МС. Водночас необхідно посилити міжнародні механізми фінансової стабілізації, які могли б стати складовою стратегічного економічного партнерства України та Митного союзу у форматі «3+1».