НБУ відстає від світової економічної практики, керуючись застарілою концепцією інфляційного таргетування – економіст

28 лютого в 13:39

В Україні вже третій рік тривають надвитратні "ігри" Нацбанку з депозитними сертифікатами за завищеними відсотковими ставками.

НБУ1 Нацбанк1_4
НБУ керується у своїй діяльності застарілою доктриною монетарної політики
Нацбанк України / Flickr
Керівництво Національного Банку України поки відстає від сучасного рівня розуміння економіки і декларує теоретичну прихильність застарілим догмам інфляційного таргетування, пише в своїй статті для DT.UA доктор економічних наук Тетяна Унковська.

За її словами, після початку глобальної фінансової кризи світова спільнота, в цілому, визнала помилковість розуміння функції центрального банку як прямування до єдиної цілі – контролю інфляції. Після 2008 року світ прийшов до нової парадигми роботи центробанків – мультитаргетування, заснованому на принципі "Багато цілей – багато інструментів".

"Правління НБУ поки що відстає від сучасного рівня розуміння економіки та декларує застарілі догми щодо єдиної мети в межах інфляційного таргетування. На практиці справи є ще гіршими: монетарна політика, що проводиться сьогодні, — це дика суміш, з одного боку, непродуктивної емісії та командно-адміністративного викривлення ринку там, де потрібно було б спиратися на ринкові процеси, а з іншого — невикористання ефективних монетарних інструментів у тій сфері, де необхідно згладжувати ринкові дисбаланси", - констатує Унковська.

За її словами, в Україні вже третій рік тривають витратні для країни і шкідливі для грошово-кредитного ринку маніпуляції НБУ з депозитними сертифікатами за завищеними відсотковими ставками.

"Тобто НБУ, кажучи мовою цього регулятора, продовжує "успішно" конкурувати за ресурси з реальним сектором, "пилососити" гроші з економіки та виплачувати банкам — учасникам цих операцій високі проценти за рахунок емісії. Процес розгортається за висхідним трендом: у 2015 р. за такими непродуктивним для економіки оборотами пройшло 2849,2 млрд грн (відсоткові витрати НБУ — більш як 8 млрд грн); у 2016 р. — 2946,9 млрд грн (відсоткові витрати НБУ — близько 9 млрд грн). Такі величезні непродуктивні витрати державних грошей є неприпустимими в умовах війни, колапсу кредитування реального сектору та жорсткої економічної кризи", – йдеться в статті.

Унковська зазначає, що з початку нинішнього року тенденція тільки посилилася: щоденне залучення грошей на депсертифікати НБУ складало 30 млрд. грн. Зокрема 5 січня 2017 року - становило 30,3 млрд. грн. (19,9 млрд. грн. ДС овернайт за ставкою 12% і 10,4 млрд. - на 14 днів за ставкою 14%).

"Зрозуміло, що цене можна пояснити ніякою макроекономічною теорією (ані ліберальною, ані кейнсіанською), подібної світової практики використання таких високих ставок за мобілізаційними операціями в умовах колапсу кредитування економіки також не існує (!), а є специфічним винаходом наших "інвестиційних банкірів", що потрапили до НБУ", – зазначає економіст.

Читайте також: НБУ трохи укріпив офіційний гривню наприкінці тижня

Автор вказує на те, що ці та багато інших помилок монетарної політики озвучувались експертами перед членами правління НБУ, однак теоретичні дискусії використовуються керівництвом регулятора для самопіару, а не корегування фінансової політики.

Детальніше про проблеми монетарної політики України читайте у статті Тетяни Унковської "Нова економічна стратегія для України" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 27.04
EUR 29.06
Останні новини
НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ
Загрузка...