Місія МВФ, ЄС і ЄЦБ повертається до Афін для вирішення питання про кредитний транш

29 вересня 2011 в 06:55
Місія, яка представляє ЄС, МВФ і Європейський ЦБ, відновить роботу у четвер в Афінах, щоб оцінити виконання країною узгоджених з кредиторами параметрів економічної програми.
greece_210258795_2428ad92fe_b.jpg
flickr.com

Від результатів роботи місії буде залежати виділення Греції чергових 8 млрд євро з торішнього пакету фінансової допомоги.

Нездатність Греції скоротити дефіцит бюджету до обіцяного кредиторам рівня підштовхує низку європейських урядів до того, щоб ініціювати перегляд програми допомоги Греції, пише The Wall Street Journal.

У липні лідери країн ЄС погодилися надати Греції новий пакет допомоги обсягом 109 млрд євро, проте багатьом і він тепер здається недостатнім для зниження рівня боргового навантаження Греції до рівня, який вона зможе потягнути. Потреби Греції у зовнішньому фінансуванні на наступні три роки тепер оцінюються істотно вище, ніж два з лишнім місяці тому.

Деякі німецькі офіційні особи все більше схиляються до варіанту повномасштабного дефолту Греції з проведенням реструктуризації її облігацій і списанням до 50% їх вартості, говорять джерела газети. Однак це не стало політикою всього уряду Німеччини.

Німецький Бундестаг, як очікується, у четвер схвалить програму збільшення обсягів Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) з 440 млрд до 780 млрд євро і розширення його повноважень, повідомляє агентство Bloomberg. Участь Німеччини у фонді збільшиться з 123 млрд до 211 млрд євро.

Представники основних опозиційних партій ФРН - соціал-демократів і "зелених" - вже заявили, що висловлять підтримку уряду Ангели Меркель, що дозволило зняти всі сумніви в ухваленні законопроекту про EFSF.

Разом з тим аналітики побоюються, що збільшення обсягів фонду та надання йому нових повноважень вже не вирішать нагальних проблем.

"Німецький парламент голосує занадто пізно і за дуже маленький приріст. Не може бути, щоб Меркель повірила в те, що це рішення поставить фінальну крапку в обговоренні програм порятунку, заспокоїть світові ринки і виведе нас із кризи", - стверджує керівник Європейського центру міжнародної політичної економії у Брюсселі Фредрік Еріксон.

Однак поки європейські лідери офіційно не підтверджують, що нові рішення про ще більш агресивні кроки з вирішення боргової кризи може бути прийнято вже найближчим часом.

За даними The Wall Street Journal, дискусія з цього питання продовжиться у жовтні. Зокрема, німецькі офіційні особи, перш ніж заводити розмову про нові заходи з вирішення боргової кризи в єврозоні, хотіли б дочекатися підсумків голосування в парламенті у четвер.

У середу парламент Фінляндії ратифікував збільшення європейського фонду, погодившись тим самим на внесення до фонду своєї частини фінансування. Схвалення Фінляндією липневих рішень саміту Євросоюзу було досі під питанням, оскільки Гельсінкі несподівано поставило в серпні питання про надання гарантій за кредитами, що надаються проблемним країнам.

Після рішення фінляндського парламенту число країн, які не ратифікували рішення щодо Європейського фонду фінансової стабільності, скоротилося до семи.

Австрія, Бельгія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Словенія, Фінляндія, Франція вже схвалили план розширення повноважень EFSF. У четвер відбудеться голосування також в Естонії, у перший тиждень жовтня - на Мальті і Кіпрі, а також у Нідерландах, у середині наступного місяця - у Словаччині і ближче до його кінця - в Португалії.

Непростим проходження документа може виявитися також у Словаччині, де громадськість виступає проти допомоги Греції.

Європейським країнам потрібно продемонструвати свою рішучість у боротьбі з борговою кризою в регіоні та прискорити створення нового механізму фінансової стабільності, заявив у середу голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. Він поскаржився, що зараз уряди і парламенти країн єврозони діють значно повільніше, ніж змінюється ситуація на ринках.

Фонд фінансової стабільності, якщо всі країни ратифікують липневі рішення саміту ЄС, отримає можливість надавати екстрені кредити країнам на суму до 440 млрд євро (замість 250 млрд зараз), давати гарантії на суму до 780 млрд євро, купувати держоблігації й капіталізувати банки.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Loading...
Реклама
USD 26.02
EUR 27.92
Останні новини