Київ пішов на поступки Брюсселю в питанні держзакупівель

02 березня 2011, 10:24

Фото Getty Images/Fotobank

Адміністрація президента України, Єврокомісія та Світовий банк досягли домовленостей у питанні держзакупівель — Київ погодився внести до законодавства зміни, на яких наполягає Брюссель. При цьому поправки не обмежаться скасуванням доданих у січні норм.

Раніше повідомлялося, що Євросоюз вирішив призупинити виділення Україні бюджетної підтримки на фінансування програм у секторах енергетики, енергоефективності, транспорту та екології у зв'язку з прийняттям у січні змін до закону «Про державні закупівлі". Цими змінами було введено кілька винятків із тендерних процедур, у тому числі при закупівлі газу, електричної та теплової енергії, а також послуг з їхнього транспортування.

"Зараз ведуться активні робочі дискусії, узгоджується законодавство. За умови якнайшвидшого врегулювання ситуації ми можемо розраховувати на отримання траншів на загальну суму 126 млн євро влітку нинішнього року», — заявила «Коммерсант-Украина» перший заступник глави АП Ірина Акімова. За її словами, загальний обсяг програм, з фінансуванням яких виникли складнощі, перевищує 280 млн євро.

За словами джерела видання у президентській адміністрації, про рішення Брюсселя заморозити виділення допомоги в АП дізналися зі ЗМІ. Щоб переконати європейську сторону в готовності Києва до вирішення конфлікту, Акімова у п'ятницю, 25 лютого, подзвонила послу ЄС в Україні Жозе Мануелу Пінту Тейшейрі та запевнила його, що необхідні зміни незабаром будуть прийняті парламентом. А Мінекономрозвитку у цей же день направило до представництва Євросоюзу та Світового банку офіційний лист про узгодження норм законопроекту.

Новий законопроект, який зараз узгоджується представництвом ЄС і Мінекономрозвитку, відновлює тендерні закупівлі енергетичних товарів і послуг з їхнього транспортування. Як компроміс ЄС і СБ погодилися спростити процедуру проведення тендерів за цими позиціями, а також щодо інших товарів та послуг природних монополій, зазначає Акімова.

Передбачається, що спрощений порядок закупівель буде встановлений і для телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, за винятком мобільного зв'язку та інтернету; послуг міжнародних фінансових організацій, що надають кредити українським державним органам та підприємствам з часткою держвласності вище 50%.

Окрім того, ЄС і СБ схвалили введення декількох нових винятків із загальної тендерної процедури. Зокрема, держпідприємства і держструктури отримають можливість здійснювати дозакупівлі у того ж постачальника, що і раніше, керуючись мотивами уніфікації та стандартизації. Дозволено не оголошувати тендери при купівлі товарів на товарних біржах, а також при проведенні закупівель, необхідних для забезпечення процедури банкрутства.

Законопроект також містить норми, що посилюють тендерні процедури. Однією з ключових вимог Євросоюзу стала зміна положення «про термінову закупівлю». У чинному законі передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника «в якості винятку» може застосовуватися «у випадку виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах». В Єврокомісії вважають, що ця норма дозволяє підвести під спрощену процедуру практично будь-яке порушення. У результаті сторони узгодили формулювання, яке допускає проведення тендеру з одним учасником у разі «виникнення особливих економічних або соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовником термінів процедури конкурсних торгів».

Ще одним нововведенням стане можливість здійснювати регулярні закупівлі товарів без оголошення тендеру для кожної нової партії придбаних товарів. Для цього в законі буде введено поняття рамкової угоди, що передбачає закупівлю одним або декількома замовниками товарів або послуг у одного або декількох постачальників без чіткої вказівки обсягу здійснюваних закупівель.

За словами співрозмовника видання, який бере участь у переговорах з даного питання з боку ЄС, цей механізм широко застосовується в Європі: «Наприклад, кілька міністерств проводять тендер на постачання автомобілів, обирають кращу пропозицію, а потім, за необхідності, дозакуповують автомобілі у того ж постачальника на тих самих умовах взагалі без тендеру».

Передбачається, що в Україні рамкові угоди можна буде укладати на термін не більше 4 років.