Кабмін копає для держбюджету імпортну яму?

Поділитися
Ініційоване урядом скасування мита на імпорт обладнання, що не виробляється в Україні, не принесе найближчим часом відчутного позитиву для економіки. Такий крок скоротить надходження до держбюджету

Ініційоване урядом скасування мита на імпорт обладнання, що не виробляється в Україні, не принесе найближчим часом відчутного позитиву для економіки. Водночас такий крок скоротить надходження до держбюджету, що є дуже небажаним на тлі існуючих ризиків його виконання через охолодження світової та, як наслідок, української економіки. Експерти закликають уряд не робити занадто різких рухів ні щодо розширення податкових пільг, ні щодо їх скорочення, аби не зіпсувати й так далеко не найкомфортніший український інвестиційний клімат.

Як спрогнозував на днях віце-прем’єр С.Тігіпко, вже у вересні буде прийнятий у другому читанні законопроект №11027 (у першому читанні був проголосований наприкінці липня поточного року). Цей документ передбачає до 1 січня 2018 року звільнити підприємства від сплати ввізного мита при імпорті обладнання для реалізації інвестиційних проектів. Але це за умови, що такі товари не були у використанні, не виробляються та не мають аналогів в Україні.

«Законопроект розроблено з метою створення сприятливих економічних умов для залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки України, для забезпечення створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, розвитку інфраструктури депресивних територій, збільшення виробництва високоякісних вітчизняних товарів, створення сучасної інфраструктури», - традиційно завзято мотивував у пояснювальній записці до законопроекту необхідність його ухвалення Кабмін.

«Там справа не в миті», - так коротко прокоментував цей документ екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Уточнювати, про що саме йдеться, колишній урядовець не став.

«Це чистої води лобізм, - додає на умовах анонімності член парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. - Про яке стимулювання реалізації інвестиційних проектів може наразі йти мова? Не смішіть. На цю хвилину бізнес думає зовсім не про це. За умов економічної стабільності це, ймовірно, могло б дати якийсь результат, але не зараз. Не своєчасно. Тим паче, навіщо це робити з огляду на ризики скорочення доходів держбюджету? Замість того, щоб думати над тим, як принаймні утримати надходження на поточному рівні, підсувається отака от свиня державі й громадянам».

У своїх висновках до законопроекту №11027 у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради звертали увагу на те, що в документі відсутня класифікація товарів за переліком кодів УКТЗЕД, які пропонується ввозити на митну територію України та надавати пільги щодо сплати ввізного мита. «У разі прийняття проекту в такому вигляді суб’єкти господарювання ввозитимуть без сплати ввізного мита будь-яке устаткування (обладнання) або комплектувальні вироби, що не виробляються та не мають аналогів в Україні і не були у використанні. Крім того, запровадження режиму безмитного ввезення устаткування, обладнання та комплектувальних виробів об’єктивно усуває стимули для виробництва такої продукції в Україні», - зазначається у висновках.

«До законопроекту не надані обґрунтовані пропозиції та відповідні розрахунки щодо обсягів можливих втрат бюджету за наслідками реалізації внесеної законодавчої пропозиції», - додавали в своїх уже офіційних висновках і в профільному, податково-митному, комітеті ВР.

Як раніше повідомляло DT.UA, Держмитслужба направила в Мінекономрозвитку листа, в якому звертала увагу на те, що за перше півріччя сума звільнень за митними платежами відповідно до пільг, наданих законодавством, становила 19,7 млрд. грн., або 25% від загальної суми нарахованих платежів. А тому для стабілізації бюджетного балансу митники запропонували переглянути пільги з оподаткування «з метою їх оптимізації та скорочення, а в подальшому заміни їх цільовим субсидіюванням».

На думку ДМСУ, перегляду потребують, зокрема, пільги при ввезенні українськими авіакомпаніями повітряних суден за договорами оперативного лізингу (що, очевидно, опосередковано створить конкурентні переваги й для вітчизняних літакобудівників), енергозберігаючих товарів, лікарських засобів і виробів медичного призначення, ін.

Нагадаємо також, що у Верховну Раду внесений, зокрема, законопроект №10134, яким пропонується скасувати пільгові умови ввезення іноземних літаків за договорами операційного лізингу пасажиромісткістю від 50 до 100 крісел «з метою досягнення однакових умов експлуатації з літаками вітчизняного виробництва та запобігання виведення лізингових платежів за кордон». Як відомо, у цьому класі Україна випускає літаки Ан-148 і Ан-158.

У Мінекономрозвитку на наш запит про обґрунтованість пропозицій ДМСУ відповіли частково. Так, про лізинг іноземних літаків нічого не зауважили взагалі. Відносно ж енергозберігаючих товарів запевнили, що «ненадходження до держбюджету (через звільнення від ввізного мита, обкладання ПДВ тощо. - В.П.) можуть бути компенсовані за рахунок сплати обов’язкових платежів до державного бюджету та позабюджетних фондів за період застосування товарів для власного виробництва». Щодо медичних виробів констатовано, що пільги запроваджувалися з метою «створення оптимальної вартості таких товарів, сприятливих умов для ефективного збільшення економічної доступності до них, уникнення зростання соціальної напруги в суспільстві».

Як зауважує екс-заступник міністра фінансів, президент Академії фінансового управління при Мінфіні Тетяна Єфименко, сьогодні і в Євросоюзі йде чимало дискусій з приводу того, яким чином підтримати своїх товаровиробників (а така необхідність існує з огляду на кризові явища в економіці), але не порушити бюджетного балансу та взятих міжнародних зобов’язань (через створення переваг «рідному» бізнесу порівняно з його іноземними конкурентами). Такі заходи впроваджуються багатьма країнами, як правило, тимчасово. «Що стосується України, то, як на мене, ми повинні прийняти політичне рішення і підтримувати власного товаровиробника, тому що це безпрограшна позиція для економіки», - резюмує експерт.

Нагадаємо також, що Верховна Рада вже прийняла у першому читанні законопроект №9241-д про зростання мит за близько
500 товарними позиціями. Це має забезпечити додаткові щорічні надходження до бюджету на рівні 2 млрд. грн. Як повідомляв у коментарях DT.UA нардеп Василь Горбаль (один з авторів документа), до другого читання в документ після консультацій із галузевими об’єднаннями можуть бути внесені певні зміни, причому вже у вересні.

З огляду на це вже невдовзі буде цікаво поспостерігати, як нардепи нададуть податкові пільги одному бізнесу (законопроект №11027), а розплачуватися за це доведеться іншому (законопроект №9241-д).

Та й чи не вилізе це боком для держбюджету? Поточного тижня у ЗМІ з’явилася інформація про зростання дефіциту держбюджету за результатами семи місяців з початку року до 16,94 млрд. грн. (за липень дефіцит збільшився на 10,23 млрд. грн.). При загальному передбаченому бюджетним законом ліміті в 25,13 млрд. запас міцності до кінця року залишився не таким уже й значним.

Перевищення цього дефіциту навряд чи сподобається кредиторам із МВФ, на відновлення фінансування якого все-таки сподівається офіційний Київ (хоча б для поліпшення іміджу в очах іноземних інвесторів і приватних кредиторів).

Що ж до міжнародної спільноти взагалі, то (якщо «забути» про політичні чинники) у торгових і бізнес-відносинах діючих та потенційних партнерів України найбільше цікавить передбачуваність. І навряд чи вони будуть у захваті, якщо, наприклад, митники в погоні за виконанням бюджетних планів знову почнуть нехтувати лише недавно запроваджені ліберальні норми Митного кодексу та зловживати суб’єктивним завищенням митної вартості, про яке так багато говорилося навесні?

Принагідно слід зазначити існування ряду причин для того, щоб іноземний бізнес інтересу до України найближчим часом не втрачав, попри всі митно-ставкові хитання та інші негаразди. Чи не головним з них виступає, хоч як дивно, криза у світовій економіці. Через загальне зниження споживання на традиційних ринках збуту продукції вона стимулює іноземних виробників більш активно шукати альтернативні й заходити в тому числі на ті з них, де донедавна не особливо й хотілося працювати, враховуючи місцеву «специфіку» (до таких ринків збуту традиційно відносять, очевидно, й Україну).

З іншого боку, показовою є зміна тональності оцінок авторитетних коментаторів щодо роботи вітчизняної митної системи. Так, ще в квітні в коментарях для DT.UA, зокрема, посол США в Україні Д.Теффт зазначав, що «навіть коли процес розмитнення «успішний», він далекий від ідеального». Тоді ж дипломат вказував і на складнощі з визначенням митної вартості, «довільну переоцінку товарів (з боку українських митників. - В.П.) для збільшення сум заборгованості з митних зборів» і т.ін.

Нині у відповідь на запит DT.UA в американській амбасаді зауважили, що хоча ще зарано оцінювати реальний вплив нового Митного кодексу (почав діяти з
1 червня ц.р.), «проте ми усе-таки можемо відзначити, що від підприємців чуємо загалом схвальну реакцію на зміни у Митному кодексі за умови, що вони належним чином впроваджуватимуться на рівні конкретних службовців митної служби». «Наприклад, новий Митний кодекс передбачає визначення митної вартості товарів на основі найкращої міжнародної практики і рекомендацій Всесвітньої митної організації, Світової організації торгівлі та інших міжнародних структур, - зазначається у відповіді посольства США. - Якщо це належним чином виконуватиметься, то може відбутися справжній поступ».

Щодо оцінок роботи самої митної служби американці зазначають «справжню відкритість до діалогу» та «доступність для змістовного спілкування із діловими колами», а також «значне покращення за останні 12 місяців у справі вирішення старих спірних питань і недопущення нових».

У посольстві Великобританії у коментарях DT.UA зауважили, що після вступу в дію оновленої редакції Митного кодексу не отримували скарг від підприємців щодо найпроблемнішого питання в митній справі - визначення митної вартості товарів. «Посольство має гарні робочі відносини з митною службою України», - уточнили в дипмісії.

«Прогресивним документом, що відповідає сучасним реаліям», назвали нову українську митну «конституцію» і в українському представництві митної служби Російської Федерації. «Новації кодексу повинні сприяти як лібералізації бізнесу, так і налагодженню позитивного інвестиційного клімату в Україні», - вважають росіяни.

Чого більше в таких оцінках - ситуативної кон’юнктури чи стратегічної віри в «щасливе майбутнє», покаже час. Хочеться тільки сподіватися, що кон’юнктурні спроби надати преференції обраним бізнесам чи бізнесменам не перекреслять усіх поки що таких нечисленних прикладів успішних системних перетворень.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі