Мінфін розглядає можливість "залучення в бюджет" депозитів українців у воєнний час

7 лютого 2015 в 12:45

Документ, який зараз доопрацьовується, раніше був узгоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони і МВС.

За даними джерел DT.UA, Мінфін не відмовляється від ідеї прийняти рішення, яке дозволить "залучати в бюджет" банківські депозити у воєнний час. Але якщо раніше під дію подібної норми підпадали практично всі депозити громадян і організацій, то зараз суттєво підвищується "суспільний больовий поріг". Тепер під фактичну "тимчасову націоналізацію" ризикують потрапити депозити громадян понад 200 тис. грн.

Про це в статті для DT.UA пишуть Юрій Сколотяний і Роман Івченко.

У підготовленому Мінфіном законопроекті "Про фінансову систему України в особливий період" у числі іншого містився ряд пунктів, які стосуються банківських депозитів громадян і організацій.

Зокрема, йшлося про те, що "у разі запровадження воєнного стану і накладення мораторію на виплату банківських депозитів кошти клієнтів, які перебувають на вкладних (депозитних) рахунках у банках, і кошти небанківських фінустанов, що належать громадянам і/або залучалися від громадян на поворотній основі, можуть залучатися для задоволення потреб держави в особливий період шляхом зарахування їх частини, розмір якої визначається Кабміном, до державного бюджету".

Читайте також: Депозитні і безготівкові ініціативи НБУ: що, коли, навіщо?

Законопроект передбачав, що залучені в такий спосіб кошти включаються у державний борг, що оформляється державними цінними паперами, які передаються власникам цих коштів. Зобов'язання за такими цінними паперами виконуються державою після закінчення особливого періоду за рахунок коштів держбюджету на умовах, визначених цими цінними паперами.

Те саме стосувалося коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізосіб-підприємців, а також фермерських господарств.

Передумовами для подібних ініціатив є не лише загроза запровадження воєнного стану в країні у разі ескалації конфлікту на її Сході, а й серйозні проблеми з виконанням дохідної частини держбюджету.

Вищеназваний законопроект з'явився не просто так, а на виконання указу президента (від 24 вересня 2014 р.) і доручення прем'єр-міністра (від 27 жовтня 2014 р.) про необхідність створення законодавчих підстав для функціонування фінансової системи в так званий особливий період.

Обидва торішні розгляди законопроекту урядом закінчувалися його направленням на доопрацювання. Те саме відбулося і цього року після його винесення на очолюваний прем'єром урядовий комітет з питань економічного розвитку та європейської інтеграції. В ЗМІ просочилася причина: можлива дискредитація уряду (особливо напередодні прийняття рішення про вільне курсоутворення на міжбанку, яке вже призвело до нового витка девальвації).

Хоча, як зазначалося в супровідних документах, перед розглядом на урядовому комітеті документ був узгоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони, МВС.

На даний момент підготовка відповідного законопроекту триває, і більшість його положень залишаються незмінними.

Зокрема, новий набір пропозицій може передбачати ще ширше використання коштів населення і бізнесу для потреб держбюджету і банків, на порятунок яких держава не має коштів.

За даними джерел DT.UA, обговорювані зараз у надрах Мінфіну та НБУ заходи стабілізації фінансової системи в особливий період суттєво розширені й передбачають як залучення депозитів та коштів з поточних рахунків громадян і підприємств до бюджету країни, так і так звану haircut ("стрижку") за кіпрським сценарієм, коли вклади понад певну суму буде конвертовано в акції проблемних банків на певний строк (рекапіталізація за рахунок коштів клієнтів).

Запровадження воєнного стану в країні або ряді її областей може призвести до тимчасового вилучення депозитів у всіх категорій фізичних та юридичних осіб (крім підприємств оборонного комплексу). При цьому залученими в процес порятунку держави можуть бути вклади розміром понад 200 тис. грн (перший розглянутий варіант) або 400 тис. (другий варіант) з видачею натомість держоблігацій терміном на два роки за ставкою 14–16% річних (прогнозний середній рівень інфляції на два роки) або за ставкою 12–14% річних за трирічними облігаціями.

Очевидно, одночасно з залученням депозитів в бюджет відбудеться автоматична конвертація валютних вкладів у гривневі за офіційним курсом, з подальшим поверненням в національній валюті. І хто знає, якою буде ця сума в перерахунку на реальний курс долара до того моменту.

DT.UA відправило запит у Міністерство фінансів і Національний банк на предмет існування нових "особливих" депозитних ініціатив та їхніх деталей.

У відповіді Мінфіну, яка надійшла до редакції, відомство не підтверджує, але й не спростовує викладеної в запиті інформації. 

Більшість опитаних ZN.UA експертів впевнені, що в нинішніх умовах доцільніше прагнути зробити вклади більш привабливими, переконати населення нести гроші в банк, повернути довіру населення до банківської системи, а не провокувати забирати гроші з неї. І що подібні ініціативи виглядають почасти як провокаційні та навряд чи добре продумані та обґрунтовані.

І нехай 200-тисячний поріг відсікає більшість нинішніх вкладів "фізиків" у системі, не варто забувати, що після останнього витка девальвації ця сума вже становить в еквіваленті менш як 10 тис. дол. Це сума, якої не вистачить на придбання не те що поганенької квартири для громадян, які намагаються накопичити на придбання більш-менш благополучного міського житла, а й пристойного автомобіля (породження вітчизняного та китайського автопрому не береться до уваги). У подібних умовах немає сенсу розраховувати, що такі заощадження будуть накопичуватися в банках, отже, надії не те що на відновлення припливу, а й на припинення відпливу депозитів із системи марні, робиться висновок в статті.

Детальніше читайте у статті Юрія Сколотяного і Романа Івченка Стрижка по-особливому.

За матеріалами: DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • Valerian Grabovski 7 февраля, 22:10 а ключ от квартирьі где деньги лежат вам не надо??суки підколотні !!я з жінкою вісім років в бетоні в холоді праЦював ,щоб привезти ці кошти в УКРАЇНУ з-за кордону після того як так звана "держава" українських совєтов мєдвєдчуков (усср-сдпу(о))виперла нас звідси 1999-2000 років аж до 2008 року всесвітньої кризи У МЕНЕ Є ВСІ ПІДТВЕРДЖУЮЧ ДОКУМЕНТИ ЗІ СПЛАТОЮ ПОДАТКІВ І ПЛАТОЮ ЗА БАНКІВСЬКІ ПЕРЕКАЗИ , А ЯКЕСЬ ПАДЛО В МІНІСТЕРСТВІ ПОРУШУЮЧИ ВСІ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА БАЧТЕ ХОЧЕ ЗАБРАТИ В НАС ТЕ ЩО НАПРАЦЬОВАНО ПОТОМ І КРОВ"Ю ,А НЕ НА ФОРЕКСАХ ДУРЕКСАХ І ВОРОВСКІХ СТРЄЛКАХ ПАХАНОВ УКРАдЇНСЬКОГО УРЯДУ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Наталья Морозова 7 февраля, 16:22 Это по крайне мере не порядочно. С начала соберите все источники, проанализируете, а потом выставляйте материал. Для сведения: Національний банк України виступив проти законопроекту Міністерства фінансів "Про фінансову систему України в особливий період". Про це на нараді з керівниками найбільших банків заявила голова правління Нацбанку Валерія Гонтарєва, передає її прес-служба. "Валерія Гонтарєва поінформувала присутніх колег і особливо наголосила, що Національний банк України категорично не погодився на запропоновану Міністерством фінансів редакцію законопроекту "Про фінансову систему України в особливий період" та підтримав рішення урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції, який 23 січня відхилив цей законопроект", - йдеться в повідомленні.
    Виктория Олейник 7 февраля, 17:52
    Нацбанк может быть против, тем не менее это не помешает принятию закона и вступлению его в силу
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Loading...
Реклама
Курс валют
USD 25.44
EUR 28.72
Останні новини