Інфляційне таргетування не може усунути високу курсову вразливість України – експерт

Прагнення НБУ приборкати інфляцію цілком зрозуміле, а мотиви його демонстративного нехтування до валютного курсу до сих пір були неясні, заявляє доктор економічних наук Сергій Кораблін.

При цьому експерт підкреслює, що публічними дискусіями і економічними обґрунтуваннями перехід Нацбанку на таргетування інфляції (ІТ) не супроводжувався, а за обмінний курс регулятор не відповідає. "Таргетування таргетуванням, але саме по собі ІТ не може усунути високу курсову вразливість України, яка всім добре відома", - йдеться в статті в свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".

Як підкреслює Кораблін, причину цього байдужості несподівано прояснили е-декларації: "як виявилося, керівництво Нацбанку заздалегідь забезпечило свої сімейні заощадження, конвертувавши їх у долари".

Як нагадує експерт, за підрахунками журналістів, сім'ї 400 народних депутатів зберігають готівки понад 7 млрд грн. - мова йде про суму, що перевищує 2% грошової бази, яку сьогодні контролює НБУ (355 млрд). "У разі, якщо ці вибрані сім'ї почнуть обмінювати свої мільярди в гривню, то в долари, амплітуда вільних коливань курсу перевищить 5 грн на кожному доларі", - говорить він, додаючи, що при найгірших розкладах він буде падати з сьогоднішніх 26 до 28-29 грн/дол.

На думку Корабліна, вкидання задекларованої готівки на споживчий ринок здатне збільшити нинішню інфляцію на 1%.

"При такій майновій та фінансовій поляризації мимоволі виникає питання про те, наскільки серйозні запевнення Нацбанку, що в рамках ІТ він може ефективно контролювати грошовий обіг за допомогою однієї процентної ставки. Це питання тим гостріше, що майже 30% грошової маси в Україні стійко перебуває поза банківської системи і тому ні на які процентні ставки взагалі не реагує", - говорить він.

Також експерт вважає, що незважаючи на розмови про благо плаваючого курсу, у разі, якщо він ще раз "пірне" так, як у 2014-2015 роках, банківська система стиснеться до двох-трьох десятків банків. Українські банки націлені на підтримку торгових посередників і сировинних компаній: на їх частку припадає понад 60% всього кредитного портфеля банківської системи, що в 11 разів більше кредитів, виданих для виробництва машин, обладнання, транспортних засобів та ін., тобто всього того, що хоч якось асоціюється з індустріальним розвитком і промисловими технологіями. "Тому, як тільки світові ціни на українську сировину впадуть до чергового мінімуму, перед нами знову постане прірва неоплачених валютних зобов'язань, в неї полетить курс гривні, банки, що лопаються, вклади, що випаровуються і спантеличене населення", - говорить Кораблін.

Докладніше читайте у статті Сергія Корабліна "Ложка меду в бочці е-дьогтю" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".

Повідомлялося, що 24 листопада голова НБУ Валерія Гонтарева розповіла про те, як НБУ переходив до нового режиму грошово-кредитної політики інфляційного таргетування, а також про його перші плоди. "У відповідь на зміну облікової ставки вже реагують і короткострокові міжбанківські ставки, і процентні ставки за ОВДП, і за кредитами та депозитами банків. Все це посилює здатність монетарної політики НБУ впливати на інфляційні процеси", – заявила вона.

Нагадаємо, 27 жовтня НБУ прийняв рішення про зниження облікової ставки з 15% до 14% річних.