Два боки однієї «газової» позатендерної медалі

Формально до ініціатора вже ухвалених Верховною Радою України поправок до Закону «Про здійснення державних закупівель» не має бути претензій. Напередодні глава Міненерговугільпрому Юрій Бойко коротко, але чітко повідомив: «Цим законопроектом ми приводимо закупівлі газу на спотовому ринку у відповідність з європейською практикою». Зауважимо - на спотовому ринку. Загалом, це правда.

Та це лише один бік медалі. Судіть самі: в ухваленому ВР законі (а точніше, у поправках до нього) - ані слова про спотовий ринок. Міненерго як ініціатор цих поправок про виведення газу із процедури держзакупівель і спрощення в такий спосіб процедур і участі українських компаній (уповноважених Кабміном, поки що офіційно це «Нафтогаз» і його підрозділи) у спотовій торгівлі газом згадав тільки в пояснювальній записці до тоді ще законопроекту №10305. І змінили ж усього одну статтю - другу. І додали ж усього один абзац. Але як після цього може змінитися ситуація на ринку газу України, навіть важко собі уявити!..

Мета зазначених поправок до закону полягає у тому, щоб виключити застосування Закону України «Про здійснення державних закупівель» до випадків (та, відповідно, вивести з-під сфери процедур державних закупівель випадки), коли предметом закупівлі є (далі за текстом законопроекту) «природний газ; послуги з його транспортування (у тому числі переміщення, фрахтування, страхування, зливу/наливу, інспекції кількості та якості), розподілу, постачання, зберігання; фінансові інструменти, операції з деривативами та управління ризиками, фінансові послуги, послуги бірж, аукціонів, систем електронних торгів та інші послуги, що застосовуються в міжнародній торговельній та фінансовій практиці під час закупівлі та реалізації природного газу, закупівля яких здійснюється суб’єктом, уповноваженим Кабінетом міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, у тому числі для потреб населення».

Аналіз ухваленого ВР закону дозволяє зробити два головні висновки.

1. Використання у тексті закону посилань на такі інструменти, як деривативи, біржі, електронні торги, міжнародну торговельну та фінансову практику під час закупівлі та реалізації природного газу, може свідчити про те, що даний закон покликаний забезпечити участь «Нафтогазу України» або його дочірніх компаній у торгівлі природним газом на міжнародних енергетичних ринках (оскільки перелічені інструменти не використовуються при закупівлі газу у «Газпрому» або при реалізації газу на внутрішньому ринку України). Зокрема, може йтися про створення необхідного правового підґрунтя для закупівлі «Нафтогазом» природного газу на спотових ринках ЄС або у певних європейських компаній. У такому разі процедури, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель», справді не узгоджуються із правилами функціонування спотових газових ринків або, як мінімум, значно ускладнюють вихід на такі ринки «Нафтогазу». Зокрема, складно уявити, яким чином вимоги законодавства України щодо проведення державних закупівель можуть бути виконані при здійсненні операцій купівлі-продажу газу на європейських хабах із використанням системи електронних торгів.

Водночас вихід на міжнародні енергетичні ринки був би більш ефективним та дієвим, якби він здійснювався з газового ринку України, лібералізованого за стандартами ЄС (Газовими директивами ЄС).

2. З іншого боку, функціональна спрямованість законодавчих змін (забезпечення виходу на міжнародні енергетичні ринки, у тому числі через укладення стандартизованих європейських форм договорів купівлі-продажу газу) зафіксована лише у пояснювальній записці до законопроекту №10305. У самому ж тексті закону не міститься положень, які обмежували б сферу дії пропонованих змін купівлею-продажем газу на міжнародних енергетичних ринках.

З формально-юридичної точки зору внесені поправки виводять зі сфери дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» операції з купівлі-продажу природного газу та операції з транспортування природного газу на внутрішньому ринку України (наприклад, операції із закупівлі природного газу органами державної та комунальної влади, державними та комунальними підприємствами). Чи є це також однією з цілей законопроекту (разом із забезпеченням виходу на міжнародні енергетичні ринки)?

Прямої відповіді на це запитання поки що немає. І не тільки у редакції DT.UA та опитаних нами учасників ринку газу. Але є факти, які свідчать про те, що окремі державні та комунальні установи, навіть лікарні, на тендерах на початку року закупили газ (на 2012-й) і по 700 дол. за тисячу кубометрів. Тобто процес «роздержавлення» внутрішнього ринку газу України вже розпочався, і давно. Схоже, нині лише узаконюється існуюче становище, за якого облгази (що здебільшого належать або контролюються Д.Фірташем) і підприємства теплокомуненерго диктують правила (й ціни) українським газоспоживачам.

Слабкою втіхою поки що залишаються вимоги НКРЕ до постачальників газу (тих же облгазів) щодо регульованого тарифу. Проте що робитиме НКРЕ, якщо облгази і ТКЕ подадуть як обґрунтування підвищення ціни для населення, тих же комунальних підприємств і бюджетних організацій контракти із закупівельною ціною 700 дол. і вище? Перенести таку надзвичайну різницю на бюджет - півбіди. Біда те, що в такий спосіб автоматично буде запущено механізм тотального зростання цін, причому на все. І на це вже жодних бюджетних дотацій не знайдеться. Та й усього бюджету країни не вистачить.

Адже, по суті, йтиметься вже не просто про подорожчання газу для населення, ТКЕ і бюджетників. Річ у тім, що прибуток від цього одержать тільки газовласники і постачальники, які от-от офіційно стануть приватними. Ви вважаєте, їх цікавить державне бюджетоутворення?!

DT.UA давно говорить про невідповідність реальних цін на газ і тих, які ми платимо. Але кому й за що ми нині платитимемо за газовими рахунками? Газ, що видобувається в Україні в основному підприємствами ДК «Укргазвидобування», згідно з новим законом, тепер може «обійти» тендери про держзакупівлі та потрапити в наші будинки з іншим «паспортом». І далеко не за ціною собівартості 420 грн. І до цього виникало запитання: куди й кому поставляють газ, що видобувається в Україні? Схоже, тепер воно стає абстрактним. Адже «Нафтогаз» уже давно ігнорує всі запитання, зокрема і про газовидобуток, і про газовий баланс. В.Янукович при цьому продовжує повторювати, що ціни на газ для населення не підвищуватимуть. І, очевидно, забуває уточнити - максимум до виборів.

Постачальники газу, облгази, можливо, до виборів і потерплять. Їх на той час скуплять «на кореню» Д.Фірташ з товаришами та «Газпром». Бо навіщо б іще в лютому поточного року російська сторона як свої бажані вимоги для підписання (загалом нерівновідповідальної) міжурядової угоди, крім права на українські ГТС і ПСГ, вимагала у власність двостороннього СП («Газпрому» і «Нафтогазу») акції українських підприємств з «газопостачання та газорозподілу», тобто обл- і міськгазів? Скажете, що «Нафтогаз» акції облгазів передає ФДМ для подальшої приватизації? Точно, а в травні ФДМ має намір виставити облгази на продаж. А хто вже їх купить - Фірташ чи «Газпром», для газоспоживачів різниця невелика.

Перелік бажаних «Газпромом» акцій облгазів вражає. І свідчить про намір взяти під повний контроль внутрішній ринок газу України, який і ринком-то ще не встиг стати. «Газпром» хоче одержати (докупити?) акції 48 обл- і міськгазів…

Якось усе збігається за часом. І логічне підвищення цін на газ для населення, і нелогічне виведення з-під держконтролю газозабезпечення населення і бюджетників. І спрощення виходу «Нафтогазу» на спотовий ринок, і вимога «Газпрому» отримати контроль над ринком газу України. І прийняття 13 квітня парламентаріями поправок до Закону «Про трубопровідний транспорт».

Запитується: навіщо «Нафтогазу» (або іншим уповноваженим Кабміном компаніям) диверсифікувати газопоставки в Україну, якщо в самій Україні газорозподільні мережі обл- і міськгазів перейдуть (прямо або опосередковано) під монопольний контроль російського «Газпрому»? Який, до того ж, згідно з новим законом, може отримати право поставляти свій газ, за своїми цінами в кожний український дім, квартиру, школу, лікарню…