Doing Business-2013: щоб промінчик не згаснув…

На початку тижня - 23 жовтня Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) опублікували результати десятого дослідження умов ведення бізнесу в різних країнах (Doing Business-2013). Чи не вперше за всі роки підготовки звіту в України було зазначено відчутний прогрес - стрибок одразу на 15 пунктів у рейтингу (з 152-го місця на 137-ме). Причому Київ опинився в першій трійці лідерів поліпшень (слідом за Польщею та Шрі-Ланкою). Для нашої країни зараховано реформи в трьох із десяти компонентів рейтингу: «відкриття підприємств», «оподаткування», «реєстрація власності», за якими було зафіксовано найбільш значуще поліпшення позицій.

Утім, як зазначають експерти, поліпшення позицій у рейтингу не дає підстав для парадних церемоній - усе-таки 137-ме місце навряд чи можна вважати почесним. Та й розв’язання ключових проблем (які, до того ж, дуже взаємопов’язані) - корупції, захисту прав власності, справедливості судових рішень і багатьох інших - для України ще попереду.

Загальносвітові тенденції

Кризові явища у світовій економіці (як і криза всієї загальносвітової капіталістичної системи) змушують регуляторів по усьому світу - особливо в країнах, що розвиваються, - вишукувати максимум можливостей для активізації підприємницької ініціативи. За останнє десятиліття було зареєстровано майже 2000 реформ у царині регулювання, здійснених у 180 країнах, йдеться у підготовленому з приводу публікації Doing Business-2013 прес-релізі. Цікаво, що саме Східна Європа й Центральна Азія - регіон, до якого належить Україна, лідирує у світі за поліпшенням ділового клімату для національних підприємств із 2005 року. У результаті регіон обігнав Східну Азію й район Тихого океану, ставши другим за сприятливістю умов для ведення бізнесу у світі (після ОЕСР).

Торік чотири економіки Східної Європи та Центральної Азії були в першій десятці країн, які найбільшою мірою поліпшили три або більше сфер нормативно-правового регулювання підприємницького середовища: Україна, Узбекистан, Сербія й Казахстан. А Грузія ввійшла в глобальний рейтинг топ-10 країн за сприятливістю умов для ведення бізнесу.

Ну а на першому місці за умовами бізнесу сьомий рік поспіль перебуває Сінгапур. Також у першу десятку країн із найбільш сприятливими умовами регулювання підприємницької діяльності ввійшли Гонконг, Нова Зеландія, США, Данія, Норвегія, Великобританія, Республіка Корея та Австралія.

Серед наших найближчих сусідів, партнерів по СНД, у Білорусі - 58-ме місце, Молдови - 83-тє, Російської Федерації - 112-те.

Значно впевненіше почуваються Балтійські країни - Естонія (21-ше місце), Латвія (25-те) і Литва (27-ме). Вірменія розташувалася на 32-му рядку, Казахстан - на 49-му, Азербайджан - на 67-му, Киргизстан - на 70-му.

На західному напрямку в Словаччини - 46-те місце, Угорщини - 54-те, Польщі - 55-те, Чеської Республіки - 65-те, Болгарії - 66-те, Румунії - 72-ге.

Сусідять з Україною в рейтингу Лесото (136-те місце) і Філіппіни (38-ме). Ну а позаду з пострадянських держав тільки Таджикистан (141-ша позиція) і Узбекистан (154-та).

Особливості методології

Значення індексу Doing Business не можна переоцінювати. Втім, як і недооцінювати. Відмітною ознакою дослідження є те, що це не опитування підприємців та інвесторів про поточний стан бізнес-клімату, а аналіз, проведений місцевими експертами, на предмет бізнес-середовища для гіпотетичної стандартної фірми. Як така розглядається зареєстроване в найбільшому місті країни та повністю легально функціонуюче мале або середнє підприємство. Цей стандартний підхід застосовується для всіх досліджуваних країн.

Також у дослідженні аналізуються далеко не всі значущі для компаній або інвесторів аспекти умов діяльності. Наприклад, не розглядаються такі чинники впливу на конкурентоспроможність, як рівень безпеки, макроекономічна стабільність, злочинність і корупція, кваліфікація робочої сили, міцність і ефективність інститутів, якість інфраструктури. Окремо не досліджуються й норми, що стосуються регулювання іноземних інвестицій.

Довідка DT.UA

У доповідях «Ведення бізнесу» основну увагу приділено нормам, застосовуваним щодо малих і середніх підприємств в 11 сферах їх життєдіяльності: створення підприємств, одержання дозволів на будівництво, підключення до системи енергопостачання, реєстрація власності, одержання кредитів, захист прав інвесторів, оподаткування, здійснення зовнішньоторговельної діяльності, забезпечення виконання договорів, вирішення проблем неплатоспроможності підприємств і наймання робочої сили.

Сукупний рейтинг сприятливості умов для ведення бізнесу ґрунтується на десяти компонентах (не включає показників найму робочої сили).

Як зазначали самі упорядники Doing Business, рейтинг світової конкурентоспроможності, який публікує Всесвітній економічний форум, і індекс конкурентоспроможності країн світу за версією Інституту управління процесами розвитку (Лозанна) набагато ширший за охопленням показників. Але загалом вони корелюються з показниками дослідження умов підприємницького середовища (коефіцієнти кореляції, відповідно, 0,79 і 0,72).

З іншого боку, рейтинг Doing Business широко відомий і популярний. «Інвестиційна активність залежить від настрою інвесторів, який формується зокрема після таких оглядів, які роблять Світовий банк і IFC», - зазначає керівник податково-юридичної практики Ernst&Young Володимир Котенко. Дослідження й аналізований у ньому досвід реформ часто приймаються як база для програм економічних перетворень багатьох держав, особливо тих, які розвиваються. Цікавий факт: повернувшись на пост російського президента, Володимир Путін у своєму першому ж указі поставив завдання до 2018 року ввійти до двадцятки найкращих країн світу за умовами для ведення бізнесу.

Показники України

Міцно закріпився Doing Business як орієнтир і у свідомості вітчизняних чиновників. І, загалом, останній зареєстрований прогрес дає певний привід для оптимізму. Напрямок, за яким просування сходами рейтингу виявилося найбільшим, - «створення підприємств», де Україна перемістилася відразу на 66 позицій, з 116-ї на 50-ту (торішні рейтинги були перераховані у зв’язку з розширенням переліку країн із 183 до 185 за рахунок Барбадосу й Мальти). «Україна спростила процес створення підприємства, усунувши вимогу до мінімального розміру капіталу для реєстрації компанії, а також вимогу мати нотаріально засвідчені установчі документи для реєстрації», - зазначається в дослідженні.

«Поліпшення в умовах відкриття бізнесу пов’язані з ухваленням законів, підготовлених за участі IFC ще 2010 року, - розповідає Сергій Осаволюк, керівник проекту IFC «Інвестиційний клімат в агробізнесі». - Йдеться про прості, але досить важливі передусім для малих підприємців речі - скасування дозволу на виготовлення печатки, вимоги до мінімального розміру статутного капіталу, а також обов’язкового нотаріального засвідчення документів при реєстрації. Ці зміни (за винятком дозволу на виготовлення печатки) вступили в дію після 1 червня 2011 року, тому не були враховані в попередньому рейтингу й були відображені в рейтингу цього року».

Ще одна сфера, в якій було відзначено Україну, - «реєстрація власності» (з 168-го місця на 149-те). Тут, як вказується, «було прискорено процес передачі у власність нерухомості шляхом запровадження ефективних обмежень по термінах обробки заявок з передачі в земельному кадастрі в Києві».

Найбільше уваги у дослідженні щодо України приділено змінам, які відбулися у податковій сфері, де нашій країні вперше вдалося вибратися з числа світових аутсайдерів, перемістившись із 183-ї на 165-ту позицію (плюс 18 пунктів). «Процедуру оподаткування було полегшено шляхом запровадження можливості електронного надання даних і оплати для середніх і великих підприємств», - зазначають укладачі Doing Business. Також, якщо аналізувати дані таблиць щодо окремих країн, в Україні відбулося значне - майже п’ятиразове - скорочення кількості податкових платежів і зборів для середнього підприємства (зі 135 до 28). Витрати часу на їх обслуговування знизилися приблизно на третину (з 657 годин до 491 години на рік станом на 1 червня ц.р.).

При цьому в податковій сфері Україна ввійшла в першу світову десятку (6-те місце) за поліпшенням показника «віддаленість від «передового рубежу», уперше запровадженого в торішній доповіді Doing Business. Цей показник допомагає оцінити, як змінюється підприємницьке нормативно-правове середовище в тій чи іншій країні стосовно світових лідерів за кожним з напрямків дослідження (за всі роки починаючи з 2005-го). Оцінюється за шкалою від 0 (найгірший) до 100 (найкращий) пунктів.

За даними нинішнього звіту, Україна підвищила показники з оподаткування відразу на 31 пункт (з 16 до 47) щодо світового лідера в цій сфері - Об’єднаних Арабських Еміратів (100 пунктів), де проводяться чотири податкові платежі при витратах часу на сплату податків 12 годин (на рік).

«Підвищення позицій України за критерієм «оподаткування» на 18 пунктів (з 183-го місця до 165-го) зумовлене як запровадженням електронного декларування, так і насамперед ухваленням Податкового кодексу, який уніфікував податкове законодавство і скоротив кількість податків (ефект від цього Doing Business враховує з певною відстрочкою, адже кодекс набув чинності ще 2011 року)», - пояснює Володимир Котенко.

Очевидно, що 165-те місце усе ще свідчить про надзвичайну обтяжливість вітчизняної податкової системи. Тим часом голова ДПСУ Олександр Клименко, коментуючи показники України в розділі «оподаткування», заявив, що, завдяки зафіксованому експертами Doing Business запровадженню електронних сервісів для платників і вдосконаленню процедур адміністрування податків, частка платників ПДВ, які використовують електронну звітність, зросла з 39% на початку 2011 року до більш як 98% - на сьогодні. За його словами, уже сьогодні спрощено процедуру реєстрації нових платників ПДВ, найближчим часом ДПСУ повністю переведе її в електронний, дистанційний формат, а обсяг необхідних документів скоротився втричі. Жорстко лімітовані строки розгляду поданих заяв - не більше шести днів.

О.Клименко обіцяє скорочення витрат часу на адміністрування податків удвічі до кінця поточного року, а в перспективі - повне охоплення електронною звітністю платників податку на прибуток, земельного податку, податку на доходи фізичних осіб і решти видів податків.

«Ставка податку на прибуток на момент ухвалення Податкового кодексу становила 25%, на цей час - 21%, у 2013 році її знизять до 19%. Ставка ПДВ в 2014-му становитиме 17%», - перелічує глава фіскального відомства основні пункти здійснюваної в Україні лібералізації податкової системи. Завдяки цьому, за прогнозами відомства, через два роки Україна зможе претендувати на місце в першій сотні рейтингу Doing Business.

Заділ на майбутнє

Екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко також вважає, що Україна має значний потенціал для подальшого зростання в рейтингах. Однак, на його думку, цього можна домогтися тільки шляхом зниження рівня корупції та втручання держави в діяльність приватного бізнесу.

Експерт звертає увагу на досі надзвичайно низькі показники країни в таких сферах, як дозволи на будівництво і в електроенергетиці, що свідчить про високий рівень монополізму в цих галузях.

Справді, у двох названих галузях позиції в України - найгірші. У сфері одержання дозволів на будівництво ми в трійці світових аутсайдерів (183-тя позиція порівняно з 182-ю торік).

«Задекларовані в цій сфері реформи не працюють, - констатує С.Осаволюк, - пройти всі необхідні процедури, як і раніше, дуже складно, це забирає багато часу і коштує дуже дорого. Для порівняння: якщо в Україні для проходження в цілому 20 дозвільних процедур потрібно більше року (375 днів), то в Угорщині, яка на 55-му місці, - трохи більше трьох місяців (102 дні), а в Грузії, яка на третьому, - 74 дні».

Однак абсолютним аутсайдером серед 185 досліджених країн Україна є за кількістю узгоджень (11), необхідних при підключенні до системи енергопостачання. Їх одержання забирає в середньому 285 днів (180-та позиція).

Чи можна поліпшити ситуацію? На думку пана Осаволюка, рецепт просування в рейтингу простий - використовувати досвід інших країн, які пройшли шлях реформ раніше нас, скоротити кількість процедур, зменшити вартість і час їх проходження.

«Україна посідає досить низькі місця через високу зарегульованість бізнесу. І саме через дерегуляцію - як у частині дозвільної документації, так і в частині адміністрування з боку держави в митній і фіскальній сферах - можливе подальше істотне поліпшення показників України в такого роду дослідженнях, і залучення іноземних інвестицій», - упевнений
О.Савченко.

При цьому експерт зазначає, що в поточному дослідженні Світового банку не було враховано наслідки ухвалення Митного кодексу (у результаті в категорії «міжнародна торгівля» позиції погіршилися зі 140-го до 145-го місця), а також спрощення процедури реєстрації нових платників ПДВ.

«Що стосується змін, які вже були прийняті, але не враховані в рейтингу через те, що ще не почали діяти цього року, то це насамперед новий закон про банкрутство, який набере чинності з 1 січня 2013 року, і нові ставки податку на прибуток, які поступово зменшуються до 2014 року. Ми сподіваємося, що ці законодавчі зміни позитивно позначаться на умовах ведення бізнесу в Україні», - додає С.Осаволюк.

За його словами, в Doing Business оцінюється не тільки текст тих чи інших законів, а й практика їх виконання. Тому дуже важливий процес належної імплементації, тому що для реального поліпшення умов ведення бізнесу, а відповідно, для просування в рейтингу, необхідне виконання законів, щоб бізнес відчув законодавчі зміни на практиці. Саме через недостатнє запровадження на практиці деякі законодавчі зміни не враховані в останньому рейтингу. Передусім це стосується дозволів у вже вищезгаданій сфері будівництва. Інший приклад - закон про електронну реєстрацію компаній. Закон є, але він не працює, і зареєструвати компанію, не виходячи з дому, як це робиться в багатьох країнах, в Україні неможливо.

Втім, якби справа була тільки в можливості електронної реєстрації, то це було б тільки півбіди. Рейтинги України залишаються дуже низькими за більшістю показників (за винятком категорії «одержання кредитів», де у Києва традиційно високе 23-тє місце). І особливо засмучує погіршення показника в категорії «захист інвесторів», у якому Київ скотився з 111-го на 117-те місце.

На необхідності створення більш сприятливого бізнес-клімату в нашій країні, назвавши це одним із пріоритетних завдань нинішньої влади, на поточному тижні акцентували увагу і представники одного з найбільших інституціональних інвесторів України - Європейського банку реконструкції та розвитку. Для цього, на думку експертів ЄБРР, «необхідні реформа судової системи, яка забезпечить справедливість процедур урегулювання господарських спорів, і деполітизація господарських судів». Також вони наголошують, що уряд має забезпечити ефективну реалізацію прийнятих в останні роки різноманітних заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління і зменшення корупції.

Втім, цей рецепт не був секретом і два з половиною роки тому, коли починалася нинішня каденція президента Януковича. Поки що політичної волі для його реалізації забракло. Чи вистачить в майбутньому, теж велике питання.

Коментар

Михайло БРОДСЬКИЙ, голова Держслужби з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва:

- Кажуть, що у перемоги завжди тисяча батьків, але я хочу сказати, що останні успіхи на терені дерегуляції були б неможливими без активної підтримки глави держави, прем’єр-міністра, а також першого віце-прем’єра Хорошковського як керівника напрямку реформ «Дерегуляція, розвиток підприємництва і реформування надання адміністративних послуг». І це - не реверанс, а реальна оцінка ситуації. У них є політична воля, без їхньої участі у протисканні часом досить складних рішень значний прогрес у поліпшенні умов ведення бізнесу був би неможливий.

Цей процес у нас іде, звичайно, непросто, важко і поступово. Радикальні варіанти на зразок грузинського, досвід якого ми всебічно вивчали, для нашої країни не підходить, та й суспільство їх, як мені здається, не сприймає.

Нинішній рейтинг Doing Business хоча й датується 2013 роком, насправді відображає результати нашої роботи за другу половину 2010-го і 2011 рік. Тоді було прийнято дуже багато рішень, але потрібен був час на їх утрясання, набрання чинності та імплементацію. Звичайно, бюрократичний опір знизу - це дуже серйозний негативний чинник не тільки у нас, завжди потрібен значний час, поки місцеві чиновники і різні органи візьмуть до відома і почнуть виконувати спущені згори приписи.

З того, що вже зроблено, але набуває чинності з середини 2012-го або з 1 січня 2013 року, сформовано хороший заділ, і наступний крок у рейтингу, я впевнений, буде набагато більш значущим за нинішній. Великий і середній бізнес, який ми всіма силами захищаємо від усіляких перевіряльників, скорочуючи повноваження і перелік останніх, уже реально зітхнув вільніше.

Малий бізнес узагалі звільнений від податкових перевірок, хоча обійтися без них загалом в економіці не можна - ви знаєте, що ситуація з наповненням бюджету сьогодні непроста. Добре відома і наша загальна нелюбов до сплати податків. Вона має ментальний характер, хоча громадянин починається після того, як він починає платити податки.

Питання спрощення відкриття бізнесу, де ми піднялися відразу на 66 пунктів, посівши, на мій погляд, дуже пристойне 50-те місце, буде доповнене важливими нововведеннями. Наприклад, таким, як модельний статут юрособи, завдяки якому буде значно спрощений процес реєстрації і який тільки зараз набуває чинності. Зміни до закону про нотаріат, де ми скасовуємо необхідність близько 60 різних нотаріальних посвідчень, уже перебувають у парламенті і будуть, я сподіваюся, ухвалені найближчим часом.

Нарешті ухвалили закон про спрощення підключення до енергомереж (електричних і газових), який ми розробляли і втрясали півтора року. Примітно, що цей процес тривав так довго не тільки через необхідність узгодження за діючою процедурою між відомствами, а й із бізнесом. А бізнес, як відомо, теж не завжди прозорий і не завжди готовий поступатися наявними привілеями і позиціями на ринку, які йому вдалося захопити в минулі роки. Тому, щоб скасувати деякі архаїчні речі, нам доводиться ламати узвичаєну систему відносин.

У дерегуляції є і зворотний бік - процеси сертифікації виробництва ліків чи продуктів харчування або одержання дозволів, наприклад у будівництві висотних будинків або атомних станцій, не можна просто так скасувати і поламати. Щоб не спровокувати анархії, яка загрожує небезпеками для життя і здоров’я громадян. Тому до цих питань треба підходити дуже системно і виважено. Це теж потребує часу.

Що ж стосується малого бізнесу, то тут пріоритет один - максимальне спрощення процедур і скасування вимог. Менталітет перевіряючого чиновника поміняти дуже важко, але я вже сьогодні, до речі, можу відповідально стверджувати, що біля податкових інспекцій черги зникли. Ми перейшли на безплатний електронний ключ і таке інше, а з нового року скасуємо ще цілу купу непотрібних папірців, довідок і дозволів і здійснимо перехід на декларативний метод.

Плюс у нас триває скорочення кількості перевіряльників, яке супроводжується підвищенням їхніх зарплат. У нас, наприклад, було понад 53 тис. співробітників санепідемстанцій, а після нового року залишиться тільки 29 тис. Це теж дуже важкий і складний процес, тому що там живі люди.

Тому, повторюся, у нас є всі підстави очікувати, що в наступному рейтингу наш прогрес буде ще відчутнішим. Але рейтинги або мої прогнози не такі важливі, як відчуття і настрої самих підприємців. А з приводу їхніх оцінок, як ви знаєте, у нас залишається чимало питань. Слабкий захист прав власності, сумнівні рішення судів і високі ставки за кредитами - це ті проблеми, які ми обов’язково будемо розв’язувати.

До речі, з 1 січня наступного року набуває чинності нова редакція закону про банкрутство, яка не тільки скорочує до півроку нинішню фактично нескінченну процедуру (а це безсумнівний плюс у рейтингу Doing Business), а й значно поліпшує ситуацію у сфері захисту прав кредиторів.

Не можна забувати і про те, що в будь-якій країні бізнес - це завжди дуже важка діяльність на свій страх і ризик, поєднана з дуже серйозними викликами. Тому підприємець, на мій погляд, не повинен тільки сидіти і чекати, коли хтось створить йому якісь умови, він мусить сам цих умов домагатися і їх створювати. Бізнес - це важка праця, яку суспільство має цінувати, тому що саме він наповнює бюджет і створює робочі місця. Але при цьому підприємці повинні бути соціально відповідальними і розуміти, що необхідно платити податки і легальні зарплати.

Загалом на сьогодні у питанні спрощення ведення бізнесу ми створили гарний тренд, над яким продовжуємо працювати. Але в обмін на продовження цього тренда ми чекаємо від підприємців чесної легальної діяльності, легальних зарплат і добросовісної сплати податків.

Ми вже анонсували ті нововведення, які набудуть чинності разом із законом про зайнятість населення. Зокрема, роботодавці одержать право не платити протягом року єдиного соціального внеску за найманих працівників, які прийшли до них із біржі праці. Але тільки якщо на наступний рік цих працівників не звільнять. Також, наприклад, роботодавці одержать право не платити зарплати випускникам вузів - стажистам за умови обов’язкового запису в трудовій книжці такого стажиста. Завдяки цим та іншим важливим змінам, як ми очікуємо, будуть створені стимули для підприємців до легалізації заробітної плати, і з тіні почнуть виводитися значні обсяги доходів. І це дуже важливо, оскільки легальна зарплата - це нормальний прибутковий податок, отже, нормальне виконання місцевими радами і виконкомами своїх функцій. І, звичайно, нормальні відрахування до Пенсійного фонду, дефіцитність якого вже давно стала загрозою національній безпеці.

З 19 листопада ц.р. набуває чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, який, завдяки передбаченій ним декриміналізації економічних злочинів, теж дасть можливість підприємцям дихати значно вільніше.

Підсумовуючи все вищесказане, висловлю упевненість, що невдовзі ті, хто дотепер не відчув покращень, обов’язково їх відчують. Але й держава має відчути зустрічний процес. Адже якщо ми говоримо про співпрацю між державою і підприємцями, то вона має бути двосторонньою і взаємовигідною.