Чому МВФ продовжує фінансувати Україну? - Atlantic Council

Коли рада Міжнародного валютного фонду зібралася 3 квітня, вона постановила, що український уряд виконав лише 5 з 14 умов щодо проведення структурних реформ. Та все одно Україна отримала мільярд доларів в рамках програми фінансової допомоги на 17,5 мільярдів.

Чи було суто політичним рішення видати Україні четвертий транш? І чому МВФ виставляє так багато умов, коли він має перейматися лише макроекономікою?

Про це в своїй статті пише експерт Atlantic Council Андрес Аслунд, додаючи, що, відповідаючи на це питання, важливо розуміти, що МВФ робить, а що - ні. Він зауважує, що жодна міжнародна організаіця не діє швидше і ефективніше, ніж фонд. Він також має набагато більше коштів у своєму розпорядженні, ніж будь-хто у світі. Його персонал надзвичайно кваліфікований, і йому добре платять за роботу, ніж в будь-якій іншій організації. У фонду чітке завдання, і він має сувору ієрархію.

Виконавчий директор Крістін Лагард чи її перший заступник видають розпорядження - і через кілька днів після цього місія МВФ вирушає в потрібну країну. У особливих випадках угода про допомогу може з'явитися за два тижні, а ще через два тижні - виконавча рада МВФ може ухвалити рішення. І вже наступного дня мільярди доларів можуть бути передані без схвалення будь-якого уряду чи парламенту.

МВФ може діяти так, тому що його мандат обмежений. Його мета - досягти макроекономічної стабільності, щоб вберегти країни від дефолту і приборкати інфляцію, що зазвичай означає добитися скорочення дефіциту бюджету, жорсткої монетарної політики і реалістичної політики щодо обміну валют. За це МВФ може запропонувати миттєві виплати кредитів для збільшення резервів центральних банків.

11 березня 2015 року, коли рада МВФ ухвалила нинішню програму стабілізації для України, вона вирішила передати 5 мільярдів доларів негайно. Гроші були передані Києву наступного ж дня, і крихітні валютні резерви України фактично подвоїлися.

Ніхто крім МВФ не зміг би це зробити. Якби будь-який парламент спробував, йому б довелося пройти через тривалий і непростий процес в парламенті, а Україна тим часом потонула б у фінансовій кризі.

"Причина, чому МВФ передав четвертий транш Україні навіть попри те, що уряд виконав менше половини вимог фонду щодо структурних реформ, полягає в тому, що Україна виконала макроекономічні умови, зокрема збалансувала бюджет. А це найголовніше. Очікувалося, що в України буде дефіцит бюджету на рівні 3,7% від ВВП, але він зупинився на 2,3%, таким чином вимога була вражаюче перевиконана. Інфляція була дещо меншою, ніж вимагалося, хоча іноземний дефіцит - дещо більшим. А обмінний курс стабілізувався в жорстких зовнішніх умовах", - пояснює Аслунд.

Він додає, що питання великої кількості структурних вимог, які поставив МВФ, виправдане. Адже воно було головною скаргою на програму МВФ у Індонезії і Південній Кореї під час азіатської фінансової кризи в 1997-1998 роках. Однак, МВФ не може ігнорувати поширену міжнародну і внутрішню думку про необхідність запроваджувати рішучі заходи для боротьби з корупцією в Україні і для відновлення соціальної справедливості. Формальним же виправданням для вимог МВФ проводити структурні реформи служать макроекономічні цілі.

Аслунд нагадує, що впродовж двох попередніх періодів найважливішими вимогами були націоналізація недокапіталізованого "Приватбанку" і запуск системи електронного декларування для 100 тисяч чиновників. Обидві умови були виконані, а ті пункти, які Україна не виконала, на думку експерта, були не такими важливими.

Для отримання наступного траншу перед Україною не менше 16 структурних реформ. Але лише дві з них дійсно важливі: ухвалення пенсійної реформи до кінця квітня, а також прийняття законопроекту про продаж землі до кінця травня.

"Якщо ці дві умови будуть виконані, гадаю, МВФ ухвалить п'яту виплату до червня", - вважає Аслунд.

На його думку, всі ключові вимоги, які ставить МВФ, корисні для України. Він вказує, що завдяки фінансовій допомозі фонду українські валютні запаси за останні три роки зросли з 5 мільярдів до 16,7 мільярдів доларів. А це дозволило стабілізуати обмінний курс і стримати інфляцію. Тепер Україна отримала реальну можливість нарешті почати відчутне економчіне зростання.

Як повідомлялося, 4 квітня Міжнародний валютний фонд оприлюднив Меморандум співпраці з Україною, в якому сказано про необхідність прискорення темпу реформ.

Відкрита в березні 2015 року чотирирічна програма EFF загальним обсягом близько 17 млрд доларів спочатку передбачала щоквартальний перегляд програми і виділення траншів. У 2015 року Україна отримала лише два транші - 5 млрд доларів в березні і 1,7 млрд доларів - в серпні 2015 року. У вересні 2016 року МВФ виділив Україні третій транш - на 1 млрд доларів, у квітні 2017 року Україна отримала ще 1 мільярд у рамках четвертого траншу.