Топ Новини

Аграрні біотехнології: майбутнє української агроекономіки

24 квітня 2013 в 17:41

Під такою назвою в рамках проекту освітнього центру Європейської Бізнес Асоціації відбувся майстер клас для журналістів центральних ЗМІ.

Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України, вплив ГМО на довкілля та на здоров'я людей та тварин, про особливості реєстрації та маркування, а також загальний огляд законодавчої галузі в цій сфері розповів експерт з питань аграрних біотехнологій, доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки Борис Сорочинський.

Сьогодні біоіндустрія, разом із біофармацевтикою займає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 р. обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трлн. євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте, створення генетично інженерних (ГІ) організмів рослин викликало багато проблем та питань, що розділили суспільство та науковців. Побоювання щодо наслідків біотехнологгій і водночас розуміння важливості новацій , а також комерційний інтерес до них призвели до численних дискусій.

"Наступне покоління ГІ рослин, які активно розробляються зараз, матимуть нові властивості. Такі рослини будуть корисними для здоров'я, оскільки міститимуть більше вітамінів, зможуть довше зберігатися, а також будуть здатні синтезувати різні фармацевтичні сполуки, такі як протипухлинні та терапевтичні агенти та інше", - каже Борис Сорочинський. - Крім того нове покоління ГІ рослин зможе протистояти дефіциту води і буде стійким до посух".

На сьогодні - основна світова статистика поширення біотехнологічних культур така: під соєю було зайнято в 2012 році 80 млн.гектарів, кукурудзою - 60,0 млн.га, бавовником 20,7 млн.га, ріпаком -7,3 млн.га.

Одним із основних питань для обговорення під час майстер класу виявилася проблема поінформованості споживачів щодо наявності ГМ-інгредієнтів у продуктах харчування .

Звичайно, ми маємо право і повинні знати, що їмо. Водночас, така інформація має бути достовірною, перевіреною і не вводити споживача в оману.

"Я думаю, що всі ми отримали задоволення від того, що бачимо останні роки воду без ГМО, а також сіль, цукор та інші продукти, в яких ГМО не може бути апріорі,- іронізує Борис Сорочинський. - Парадоксально, але в нас вимоги та мотивація до маркування звучать дуже просто: ГМО шкідливі , тому їх потрібно маркувати. Вибачте, якщо ГМО шкідливі, то їх взагалі не потрібно випускати на ринок, а по-друге, як ми можемо маркувати те, чого у нас офіційно немає. В країні не зареєстровано жодного ГМО", - зауважив Борис Сорочинський, і додав, що за багатьма позиціями, що стосуються процедури оцінки ризиків ГМО, реєстрації та регулювання обігу генно-інжерних організмів при їх практичному використанні, наше законодавство не відповідає існуючій міжнародній практиці.

"Україні не варто вигадувати власні "правила гри" в питаннях, що стосуються сучасних біотехнологій та біобезпеки. Вироблення та формування таких правил потребує досить тривалого часу, серйозного і фахового підходу. На жаль, в Україні зараз немає ні фахівців, що повною мірою володіють проблемою і можуть запропонувати оригінальне вирішення питань стосовно системи біобезпеки ГМО, ні часу, тоді як держава декларує прагнення інтегруватися у світову економіку як рівноправний партнер. Найкращий шлях – скористатися наявним закордонним досвідом і не вдаватися до "містечкових" правил", - пропонує Борис Сорочинський.

Підготувала Ольга Шарманська

За матеріалами: ZN.UA
Теги
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
Loading...
Реклама
USD 26.13
EUR 27.96
Останні новини