Топ Новини

Топ-рейтинг-2011 впливових культурних подій і персон України

28 грудня 2011 в 13:33
"Дзеркало тижня. Україна" склало нехай умовний і відносний, але справедливий передноворічний "рейтинг впливовості" тих чи інших "персонажів", чиї дії (чи бездіяльність?) безпосередньо відбивалися на культурній дійсності України у 2011 році, що минає.
kraski.jpg
dolores-geiz.blogspot.com

У рейтингу - "най-най" представники культури - художники, письменники, музиканти, танцюристи, представники шоу-бізу і навіть два великих політика.

"...2011-й наповнений судовими трилерами і протестними серіалами, виявився місцями врожайним на прекрасне", - пише автор рейтингу Олег Вергеліс.

Небідний художник

Живописець, який серйозно вплинув у нинішньому році на мафіозне життя української арт-тусовки - 65-річний Анатолій Криволап.
Анатолий Криволап

Тиха, скромна, талановита (у певних колах відома) людина жила «відлюдником» у провінції під Яготином Київської області. Іноді примовляв: «Картини - це не товар, який швидко псується...».

Доти так тихо творив, поки його товар - картину «Степ» - не продали на престижному аукціоні у Нью-Йорку за рекордну суму. За 98,5 тис. «зелених». (При стартовій ціні у тис.)

Тоді ж і виявилося: «Степ» Криволапа - найдорожчий витвір сучасного українського мистецтва в усьому світі.

І ось художник, який, за його власними словами, раніше «двадцять років ходив в одному пальті», нині розривається на клаптики. Виставки, паблісіті, захоплення. «Вплив» в суспільстві і висунення на Шевченківську премію (шанси отримати — є...).

Начебто моментально (і масово) згадали: а він і раніше «добре» малював! І «метафористом пейзажу» став величним. І в основоположниках «нового українського пейзажу» числився.

Ось що значить - «оцінили за кордоном». Нью-Йорк вбиває наповал.

Мода і Врода


В українському кіно «щастя» не можна запланувати. І калькуляції воно не піддається. Ось, приміром, хоча б ця дівчина. Старанно в інституті (у М.Іллєнка) навчалася. ТВ-муві (у В.Ряшина) знімала. На чуже «Щастя», працюючи асистентом (у С.Лозниці), не зазіхала.

А потім (за допомогою дружніх міжнародних зв'язків) знайшла ресурси на короткометражку. І починається «Крос». Обійнявшись із каннською «Золотою пальмовою гілкою».

Друге престижне золото Канн у 2011-му (першим колись до «фінішу» прибіг такий самий молодий режисер І. ​Стрембіцький) - на короткому метрі українському... І вже, вважай, ім'я в мистецтві. Марина Врода. Перспективний режисер, гордість країни, обов'язкова згадка у всіх звітах Мінкульту у графі «Наші досягнення».

Перший пішов
Святослав Вакарчук

Кращим співаком року йому бути не вперше. І «впливовим» колись попрацював у лабіринтах парламенту. Тільки у 2011-му (у зв'язку з цим артистом) знову є істотний інформпривід. Святослав Вакарчук - першим з вітчизняних виконавців - дав пряму онлайн трансляцію свого завжди енергійного концерту на YouTube. І зібрав одним махом чудову аудиторію - близько ста тисяч шанувальників.

Вікно у «павутину», як кажуть, прорубано. Цікаво, хто наступний (з вітчизняних шоу-діячів) слідом за Вакарчуком ризикне повторити подібний «подвиг Геракла» - і чи багато роззяв затягне у результаті у свою «мережу»?

Село і Люко


Люко ДашварОстанній за часом роман Люко Дашвар - «Биті є. Макар» - виданий у 2011-му феноменальним для поточної економічної кризи тиражем (близько 50 тис). І мила Ірина Чернова, яка творить під тривожним космічним псевдонімом знову опинилася в чартах впливових книжників-рекордсменів.

Книги цієї «Люко» я розглядаю крізь призму дієвої популяризації української мови - за допомогою помірно якісної сучасної белетристики.

Кому від цього погано? Якщо книжки нарозхват. Якщо з їхніми «мотивами» можна навіть успішне кіно знімати. Нехай видадуть свої малолітражні терзання деякі наші критикуючі «прогресивні» скиглії - причому стотисячними тиражами... А потім продадуть... А потім і поговоримо.

Фабрикант мрій

Найуспішнішим, а відповідно, і впливовим, телеменеджером року знову виявився Володимир Бородянський (СТБ). За комерційною аудиторією його канал у 2011-му утримує «гегемонічний» вплив на злегка культурні народні маси.


Асортимент розважальних різносолів на СТБ розширено неймовірно. До танцюючих на паркеті і до «співаючих в тернині» («Х-Фактор»), приєдналися - голодні до сексу («Холостяк») і вагою обтяжені («Зважені та щасливі»). І знову - успіх.

Але і на цьому, на досягнутому, закулісний володар народних (небезпечних) інстинктів (пан Бородянський) зупинятися не збирається. І незабаром (очевидно, спільно з МВС?) запускає всенародне соціальне шоу - про вагітних 16-річних... У результаті якого, мабуть, будуть виявлені українські педофіли, що здійснили замах на неповнолітніх.

Фігаро тут


Доки вся країна в режимі реального часу пригнічено від­стежує в новинах (і в ток-шоу) головний не художній есхатологічний серіал-трилер — «Тебе посодють, а ти не кради!», — тоді ж на «Інтері», на головному телеканалі країни, випускають і найуспішнішу телекомедію року... «Сватів» (№ 5), відповідно.

І саме це телекіно побило у 2011-му всі допустимі рейтинги — частка за 30%. І саме продюсер цього проекту - всюдисущий телеФігаро Володимир Зеленський - знову вибився в люди... З 2011-го він сміливо може вважатися на ринку не тільки «монополістом гумору», а й найбільшим тримачем акцій у кінобізнесі.
Владимир Зеленский
Що ж стосується всіх цих їхніх спірних «жартів на злобу», то я так скажу... (цього разу на захист героя)... Поганий далебі не «пересмішник», який плоско або ницо (а інколи — навіть добиваючи «лежачого»...) часом куражиться за рамками жанру... А дурний і ганебно ниций саме той, хто на це ведеться — сміється... Маловідома картина олією від художника Босха — «Утробний сміх політиків і нуворишів у
БК «Україна» в стабільному 2011-му» — на мій погляд, найактуальніший вітчизняний арт-проект року, що минає, поза пінчуківсь­кою галереєю.

 

Танцюють усі

Владна вертикаль у своєму нестримному зміцненні спочатку перелякала місцевих естетів очікуваними «художніми» орієнтирами. Прогнозували одну орієнтацію — «шансон». А репертуар виявився багатшим.

Втіленням донецької мрії про недосяжність внутрішньої й тілесної гармонії (для «наших», правда, нічого «недосяжного» немає...) може слугувати теперішнє повально демонстративне державне захоплення... балетом...

Вадим Писарев
Піар-зведення про розмах балетних форумів з участю впливових політичних осіб вражають. Чудовий танцюрист і хореограф із Донецька Вадим Писарєв і раніше був у своїй справі (і в своє­му регіоні) найвпливовішою людиною, тепер за повною програмою став символом державних естетичних мріянь...

Спочатку говорили про його передислокацію в столицю — керувати Національною оперою.

 

Потім говорили, що «місцеві» не відпустили: «Ми й так стільки в нього вклали!»

 

А «танці з зірками» — тривають: чуючи, звідки вітер віє, Мінкульт миттєво виписує нового начальника для київського балету — з самого Санкт-Петер­бурга...

Хай уже краще «танцюють». Тим більше що цим ніщо не заважає...

Світлокнижник

За аналогією з «чорнокнижником». Видавець Іван Малкович пропагує виключно світлі книжки. Дитячі, чарівні, з прек­расними ілюстраціями Владис­лава Єрка. Зважаючи на все, поліграфічні шедеври Мал­ковича активно споживають і важливі люди з високих пагорбів?

У кожному разі, саме цей пан видавець і виявився «найвпливовішою» культурною жертвою року... Бо на його захист (у зв’язку зі спробою рейдерського захоплення приміщення видавництва) дружними лавами стали перші владні особи. Клюєв, Герман, інші. Ніколи раніше підлі культурні рейдери не отримували такої впевненої урядової відсічі.



Жіноча проза

Офіційна дата виходу у світ роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» — 17 грудня 2010 року (перший наклад — десять тисяч).

Та тільки з початку 2011-го починається, без перебільшення, істерія навколо цієї книжки (міксу з художньої прози, щоденників, публіцистики).

Лина Костенко. Фото Иван-Любиш Кирдей
Навіть скандал у Львові (критика книжки, а потім і відмова Костенко там виступати) пішов видавничому проекту І.Мал­ковича на користь. Грізний і величний жест Костенко був жестом сповненої власної гідності античної богині, яка зирить на кублення «землян» суворо й поблажливо.

Зрештою, запит суспільства на пророка, на месію, якщо хочете — на сильну жінку — так уже склалися історичні обставини — Ліна Василівна частково реалізувала. І чи варто повторювати, що серед адекватної частини нашого освіченого соціуму Костенко — справді одна з найвпливовіших персон?

Леді і «Арсенал»

Нікому не відомо, як саме В.Ющенко «художньо керував» своїм дітищем —«Мистецьким Арсеналом» у 2011-му… Зате очевидно, що цей арт-майданчик став представницьким і дуже впливовим в Україні — особливо року, який минає.
Наталья Заболотная

Реалізації давнього принципу «мистецтво — в маси!» впевнено сприяє масштаб виставкової площі, яку активний директор «Арсеналу» Наталя Заболотна освоює впевнено й креативно. «Хто за нею, такий пробивний, стоїть, і хто їй сприяє?» Я не знаю. Проте міжнародні й українські проекти змінюють один одного, не встигаєш відстежувати.

Навесні 2012-го тут-таки очікується міжнародна сенсація — бієнале в «Арсеналі».

Сезон прем’єр

Автор колоритного неологізму «кровосісі» (який збагатив розділи «неології»), прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ, цього разу проходить у числі героїв року не в розділі «мовознавство»... А в галузях — театр, кіно. Останньому за сприяння Азарова у 2011-му з держбюджету виділено рекордні 120 мільйонів гривень.
Николай Азаров
Давно такої розкоші не бачили. І досі мучать сумніви — чи буде з цього користь? Чи дійшли ці гроші до «адресатів»? І як скоро вони ними скористаються на творчі потреби?

Що стосується театру — теж прем’єрський рекорд. Усього за кілька місяців (за особистим розпорядженням Азарова) було добудовано і практично здано в експлуатацію нову театральну будівлю в центрі столиці (для франківців). Нагадаю, що попередники-кабмінівці «морозили» цей довгобуд приблизно чверть століття. А тут... прем’єр сказав — прем’єр зробив.


Скрипаль під «дахом»

Настороженість і скепсис, із якими спочатку зустрічали культ­кола нового міністра Михайла Кулиняка, останнім часом ніби вичерпалися. Стало зрозуміло: цей працює «тихою сапою». Публічних дурниць (на відміну від попередника, що публічно лаяв «собачу мову») не говорить.
Михаил Кулыняк

«Людиною Герман», як припускали, начебто не є, оскільки веде якусь свою індивідуальну партію... ...

У стислі терміни «угіддя» його Мінкульту помітно обросли новими заповідниками, старими комітетами, численними відгалуженнями, важливими спорудами.

... Добрі язики кажуть, буцім запорука такої впливової активності — у близькому доступі до президента. Буцім на дозвіллі вони разом навіть у теніс грають...

 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 25.90
EUR 27.56
Останні новини