«Просто». І зі смаком. Дебютна проза Олени Пашук принесла їй перемогу на фестивалі сучасної української літератури

У поліському Коростені вже вдев’яте пройшов фестиваль сучасної української літератури «Просто так». Цього разу фест змінив «пору року» — з осені переступив у весну. Нинішнього року оргкомітет розглянув літературні твори 223 авторів різних жанрів із усіх регіонів України, відібравши лише 18 фіналістів у п’яти номінаціях — проза, поезія, літературна критика, дитяча література, сатира, гумор. Віковий діапазон учасників у році нинішньому порівняно з 2007-им помітно розширився. Так, найменшому літераторові — дев’ять років, а найстаршому — 75.

Цей літфест, безсумнівно, підігріває інтерес читача до сучасної української літератури. А назва форуму покликана відбивати його сутність. «Просто так» — неполітична і некомерційна акція. І мета її зов­сім не пропаганда якихось певних імен чи брендів. Ідейні натхненники «Просто так» — поет Василь Юхимович і письменник Валерій Нечипоренко (він же член журі).

Нинішнього року формат «Просто так» дещо видозмінився. Завдяки погоді організаторам вдалося реалізувати акцію «Література свіжого повітря» в режимі open-air, тобто просто неба. Тут свобода була необмежена. Адже участь у літературних посиденьках брали всі охочі. Тим паче що сам Коростень — суцільна пейзажна лірика.

У результаті переможці цієї акції були визначені самими учасниками. Причому вони ж змогли вийти на «велику» фестивальну сцену й нарівні з усіма фіналістами поборотися за премії та призи майже в кожній із номінацій.

Ще одне нововведення: цього разу в кожній із номінацій неодмінно був присутній житель Коростеня. Це ноу-хау організатори аргументували аналогією з футбольними змаганнями, адже обов’язково на чемпіонаті світу чи Європи з футболу команда країни, що приймає, включається до змагань автоматично...

Це почин Олени в жанрі прози (в літературних колах багато хто знає її саме як поета). І навіть її невеличкий роман можна швидше віднести до поетичної прози. Йдеться в ньому про надто вразливого поета, котрий міняє своїх муз, ніби рукавички. «Зараз модно бути бідним поетом і щодня змінювати муз як шкарпетки. Щопонеділка вона Муза-медсестра. Робить штучне дихання його натхненню, і кімната по вінця наповнюється білими віршами. Бо до верлібру він ще замалий, як і збирати листя з долонь Уїтмена. Муза-кішка — по вівторках...»

Друге місце в номінації «Проза» присуджене Сніжані Бондаренко з Кривого Рогу за новелу «Запах смерті» (твір про голодомор). Автор не згущала фарби, а просто показала абсурд тих років: щасливу онучку приймають у комсомол, а її ще не мертву бабусю заживо ховають у братській могилі виснажених односельців. Третє місце посіла Тетяна Лемешко з Українки за роман «Стариця». Євгенові Ященку дісталася премія від Коростенської міськадміністрації, а Христині Серебряковій — заохочувальна від журі фестивалю.

***

У номінації «Дитяча творчість» перше місце — у п’ятикласника Богдана Гандзюка (м. Луцьк) — за казку «Діти вітру». До речі, цей юний літератор у 2007-му вже змагався й навіть здобув приз. Журі, можливо, доведеться вводити деякі зміни в правила, бо цей юний талант має намір щороку приїжджати на «Просто так» і постійно боротися лише за перше місце. Друге місце в Олександри Безрукавої (Коростенський район, 7 клас) . А третє — в Ганни Петрової (Коростень, 10 клас).

***

Далі «Літературна критика». Тут, як і торік, фіналістів виявилося небагато. Всього-то двоє. Першу премію здобув Дмитро Дроздовський (Київ) за дослідницьку роботу «Простір літератури за Морісом Бланшо». («Для Бланшо досвід літератури — це насамперед досвід смерті. Питання про філософську природу ідей М.Бланшо неодноразово поставало предметом дискусій…») Члени журі, знайомі з роботами цього філософа, підкреслили, що Дмитро точно й вдумливо підійшов до його праць. У цьому ж жанрі заохочувальної премії удостоєна й Алла Диба (Київ) за швидше публіцистичну, ніж критичну роботу «Український фенікс Михайло Горловий».

***

Що ж стосується гумористів, то, як зазначено вище, їхня майстерність потішила багатьох. Переможець у цій номінації — вінничанин Юрій Сегеда — подав на суд журі твір «Тварини — наші друзі» та пародію на мильну телесагу (як її переказують одна одній вінницькі бабусі). Друга премія у Володимира Ященка з Києва, а третя — у Сергія Коваля (Чернівці). Призи в гумористичній номінації вручав Юрій Луканов, котрий не відставав від номінантів і буквально експромтом склав: «Я у журі не сміюся — мовчу, Мушу триматись солідно і тихо, Зараз швиденько призи вам вручу, Ну а тоді уже лусну від сміху!»

***

Серед «Творів для дітей» перша премія присуджена Геннадієві Горовому з Обухова Київської області. Цій молодій людині доля не подарувала можливості бачити фарби світу… Та це не заважає йому створювати тонкі й добрі вірші для малят. Другою премією відзначена Валентина Бондаренко (Київ), а третьою — Антоніна Остролуцька (Київська область, село Вишеньки).

***

Торік Гран-прі коростенського фестивалю здобув харківський поет… Можливо, тому в році нинішньому майже половина надісланих текстів — поезія. І перше місце в цій номінації виявилося в поета-«перебіжчика» із номінації «Дитяча література» Романа Скиби. Журі спочатку ламало голову, а чи не знизити йому за це бал, та потім подумало й вирішило: мовляв, чому політикам можна переходити з фракції у фракцію, а от поетам ні? Другу премію між собою поділили Павло Коробчук (Київ) і Валентина Павленко (Вінницька область, село Кропивна). Третє місце в Олександра Коржа з Києва.

***

Що ж, дев’ятий літфест «Просто так» завершився. Хтось, можливо, скептично поставиться: мовляв, чого ви хочете від фестивалів «на місцях»? Проте в кулуарах раз у раз чулося запитання літераторів: «А коли наступний «Просто так!»? Треба заздалегідь дізнатися, щоб не спізнитися…»

Олена Пашук: поети пишуть для себе

— З дванадцяти років я серйозно захоплююся літературою, — розповіла «ДТ» переможниця «Просто так» Олена Пашук. — І в 19 років мене вже прийняли до Спілки письменників України — як поета. Надзвичайно приємно, що цей мій перший твір у прозі приніс перемогу. Для мене це було дуже несподівано, навіть подих перехопило. Нині я навчаюся в аспірантурі, доти закінчила Волинський університет ім. Лесі Українки. У мене вже вийшло кілька поетичних збірок —
«З-за повороту мого погляду», «Івові оплески», «Седмиця»... Я лауреат конкурсу «Смолоскип», на Волині в мене перше місце на поетичному конкурсі «Неповторність». Тема нової книжки — реальність, бо саме такий настрій будь-якого поета. І я сама як поет дуже розумію його тонку натуру, його внутрішнє єство. Чомусь саме таку прозу мені неважко писати. Може, тому, що вона була образною й емоційною? І дуже перегукувалася з поезією, можна сказати, це проза в поезії або навпаки. «Просто так» вселив у мене впевненість. Думаю, буду й надалі продовжувати творити саме в такому ключі. Звичайно, жити лише на письменницьких хлібах не можуть навіть відомі літератори. Хіба що тільки автори деяких масмедійних романів. Моя ж творчість розрахована на вузьке коло читачів. Тому поети й пишуть, швидше за все, для самих себе... Щоб визначити свій внутрішній світ. Ну а потім, дасть Бог, знайдеться читач, котрому така творчість небайдужа.

***

Дев’ятий «Просто так» пройшов при підтримці бізнесмена Костянтина Григоришина, міста Коростень та його голови Володимира Москаленко, газети «Дзеркало тижня», Коростеньского індустріального парку, вітчизняного виробника комп’ютерів фірми «ДиаВЕСТ».