Православні сьогодні відзначають Різдвяний святвечір

У четвер, 6 січня, православні віруючі і греко-католики відзначають навечір'я Різдва Христового, або різдвяний Святвечір.

У четвер, 6 січня, православні віруючі і греко-католики відзначають навечір'я Різдва Христового, або різдвяний Святвечір.Святвечір буває двічі на рік - напередодні свят Різдва Христового та Богоявлення (Водохреща). За традицією, цього дня, прийшовши з храму після ранкової служби, віруючі утримуються від їжі до вечора, а в різдвяний святвечір - до появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Вифлеємом у момент народження Христа. За монастирським статутом цього дня з їжі дозволяється тільки сочиво - варена пшениця (або рис) з медом. Православна церква встановила традиції святкування навечір'я Різдва Христового вже у IV столітті. У V столітті Константинопольський патріарх Анатолій, а потім Анатолій і Софроній єрусалимські, Косма Маюмський та Іоанн Дамаскін написали для святкування Різдва Христового священні пісні, якими Церква досі прославляє цю радісну подію. В Україні вечеря на Святвечір супроводжується багатьма традиціями і обрядами Обов'язково на столі наявність дванадцяти страв - на честь дванадцяти апостолів. Оформляючи стіл на Святий Вечір, після заходу сонця застилають його свіжим сіном або соломою. Поверх сіна насипають трохи зерна і покривають стіл скатертиною, під яку по кутках кладуть по зубчику часнику. Він оберігає від злої сили та хвороб. Варто подбати, щоб у будинку на почесному місці стояв «дідух» - святковий сніп з пшениці («дідух» роблять тільки на західній Україні), жита або вівса, перев'язаний особливим чином. «Дідух» із дохристиянських часів представляв духів предків, які в цей день повинні були прийти в гості. Під час вечері не можна багато розмовляти, виходити з-за столу. Не можна, взявши ложку в руки, знову класти її на стіл, їжу водою не запивають - тільки узваром. Поки вечеря не закінчиться, не можна виходити з-за столу, тим більше - з дому, щоб не впустити нечисту силу. Від кожної страви варто покуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не можна з'їдати її цілком - «щоб холодильник не залишився порожнім». Перша вечірня зірка сповіщає людям про велике чудо - народження Сина Божого! Можна починати Святу Вечерю - запалити свічку, помолитися. Після вечері, яка зазвичай триває 3-4 години, кутю та деякі інші страви зі столу не прибирали, а залишали для духів померлих предків, які, за віруваннями українців, також приходили на різдвяну кутю. А от на саме Різдво Христове (7 січня) готують велику сімейну вечерю. Піст закінчився, тому на столі можуть бути присутніми різноманітні м'ясні страви: домашня ковбаса, смажене порося, фаршироване гречаною кашею, гусак або качка з яблуками антонівськими, качка з капустою, холодець, окіст, бужанина, баранячий бік з кашею, а також млинці, заливна риба, пироги і пряники. На Святвечір всі страви готуються пісними (тобто без яєць, сметани, молока і масла) і, звичайно ж, без м'яса.

За матеріалами Інтерфакс-Україна, Обоз