МАРШРУТИ МАНДРІВНИХ МУЗИКАНТІВ

Марина Черкашина «Дзеркало тижня» №48, 08 грудня 2001, 00:00

Анна Середенко

Ганна Середенко

Олесь Семчук

Ганна Середенко

Громадяни світу, музиканти, завжди пов’язували свою професію з переміщеннями у часі й просторі, буквальними і символічними. Роберт Шуман, який придумав і дав життя музикантському братству давідсбюндлерів, розпочав його родовід від біблійного царя і псалмоспівця, а до почесних членів, разом із сучасниками, зарахував Баха, Моцарта й інших великих попередників. Мандрівничий дух, що формував біографію Баха, Вагнера, Ліста, не згаснув і в наше динамічне століття, набираючи нових форм і водночас відроджуючи забутий досвід минулого. У Радянському Союзі вітчизняні таланти перебували під міцними замками. Кожен виїзд за кордон трактувався як подарунок партії й уряду і контролювався «музикознавцями в цивільному», які відбирали більшу частину отриманих гонорарів. Але щойно залізна завіса впала, наші музиканти різних поколінь розбрелися по світу. Талановиті виконавці і педагоги, переїжджаючи з міста в місто, із країни в країну, формують навколо себе інтернаціональні групи учнів і однодумців. У цих духовних спілках долається цехова замкнутість, що завжди була ознакою консерватизму і ремісничого підходу до мистецтва. Зустрічі, які стають долею, — так розповідають про своє творче становлення скрипаль Лесь Семчук і піаністка Ганна Середенко. У біографії обох таких знакових зустрічей було кілька, перш ніж відбулося головне: вони знайшли одне одного і стали партнерами, створивши свій маленький творчий колектив.

За три роки спільних виступів цей дует став відомий не лише в Києві і в Україні. Кожен із двох музикантів, що об’єднали свої зусилля, підпорядковуючи власні інтереси загальній справі, не втратив своєї індивідуальності і творчих уподобань. Талановитий соліст із плеяди учнів глави української скрипкової школи Богодара Которовича, переможець престижних міжнародних конкурсів, який одержав свою першу нагороду вже у дванадцятирічному віці, Лесь Семчук, як зізнається сам, не пов’язував свого майбутнього з камерним музиченням. І нині він продовжує вдосконалюватися як сольний виконавець. Цього року — вже після закінчення асистентури-стажування в Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського — завершив навчання у Франції в Ліонській консерваторії. Доля звела його тут із музикантом, який змусив багато що переглянути й усвідомити по-новому. Скрипаль Павло Верніков, виходець з Одеси, належить до тих великих мандрівників і талановитих наставників, учні яких, мандруючи разом із учителем, об’єднуються в якусь братську спілку, щоб разом служити богині Музики. У цьому сезоні давідсбюндлери Вернікова зустрічаються в Італії. Невеличке італійське містечко під Венецією Порто Груаро перетвориться на фантастичне місто музики і музикантів, куди здійснюватимуть паломництво туристи з різних країн. Лесь Семчук і Ганна Середенко також починають тут учитися в унікальному класі лауреатів міжнародних конкурсів. Їхній дует прийняли в цей клас заочно, без здавання вступних іспитів. Це буде вищий курс майстерності уже не в сфері сольного виконавства, а в складній, елітарній певною мірою сфері камерного музичення.

Олесь Семчук

Лесь Семчук виїхав до Італії, відігравши два відповідальних концерти у Швеції та в Україні. У Стокгольмі він зіграв зі шведським симфонічним оркестром Скрипковий концерт Бетховена, з яким виступав уперше. За короткий термін він вивчив цей неймовірно важкий у технічному плані, масштабний концерт, тим самим розширивши свій репертуар соліста. Про успіх свідчила реакція залу, який не відпускав молодого українського музиканта і примусив його зіграти три твори на біс. Буквально наступного дня після повернення зі Стокгольма — виступ у Національній філармонії України в заключному концерті малерівського циклу Володимира Сіренка. Разом із Національним симфонічним оркестром під керуванням Володимира Сіренка Семчук зіграв Першу камерну симфонію Віталія Губаренка, зіграв зовсім по-новому, розкрив у цьому юнацькому творі композитора, поруч із поетичною піднесеністю й натхненним ліризмом, глибину драматичних переживань.

А для дуету Леся Семчука—Ганни Середенко по-особливому відповідальним було минуле літо. Після циклу концертів у мальовничих замках Моравії вони несподівано для себе отримали запрошення на конкурс камерних ансамблів в Англію. Перший тур цього конкурсу проходив заочно, відбір проводився на основі надісланих претендентами відеокасет із записами їхніх виступів. Український дует не лише успішно подолав цей перший етап змагання, а й одержав фінансові пільги від організаторів конкурсу, що дало змогу продовжити змагання уже в Лондоні. Часу на підготовку було зовсім обмаль. Проте наші музиканти отримали спеціальний приз за виконання творів Кароля Шимановського.

Якби свій давідсбюнд створювали Ганна і Лесь, ім’я Шимановського значилося б у ньому поруч з ім’ям Ієгуди Менухіна, з яким Лесю пощастило особисто спілкуватися — він навчався в його Міжнародній музичній академії у Швейцарії. Тут також неодмінно були б названі імена улюблених учителів Ганни: Ірини Борисівни Боровик, яка веде клас камерного ансамблю в Національній академії України, петербурзького педагога і чудового піаніста Сергія Олександровича Уриваєва, київського піаніста і педагога Бориса Архімовича. А Лесь додав би до імен Менухіна, Вернікова і Пікайзена свого першого вчителя і старшого наставника на все життя І.Пилатюка, нинішнього ректора Львівської консерваторії, а також імена своїх батьків-музикантів, у сім’ї яких усі діти, три дочки та син, пішли стопами батьків.

Віддаючи належне своєму партнеру як безумовній першій скрипці і у прямому, і в переносному значенні слова, Ганна Середенко вносить у загальну справу свою помітну лепту, у тому числі як дослідник камерної музики і як педагог кафедри камерного ансамблю. 2001 рік і для Ганни пов’язаний з особливими досягненнями. У червні вона успішно захистила кандидатську дисертацію, присвячену камерно-інструментальним творам улюбленого ними обома Кароля Шимановського. Допитливість ученого, інтуїція музикантів, завзяття і праця дали свої плоди. Їхню інтерпретацію музики Шимановського оцінило суворе журі престижного англійського конкурсу.