Хвиля пам’яті

Олег Смаль «Дзеркало тижня» №29, 09 серпня 2008, 00:00

Узбекистан. Бухара. 1976 г. СангинаУзбекистан. Бухара. 1976 г. Сангина

Зателефонував Віктор Кудін: «Приходь у галерею «Ірена». У мене нова виставка». Цікавлюся темою експозиції. Отримую відповідь: «Побачиш». Намагаюся здогадатися. Та це не так просто, адже Віктор — універсальний митець. Тому можна сподіватись і на архітектурні проекти, і на станковий живопис, і на графіку, і на фотографію, і на карикатуру. Виявляється, нинішня виставка — це справжня ретроспектива замальовок, зроблених автором під час його численних мандрівок, та ще й у поєднанні з якісною трьохсотсторінковою книгою «Подорожній альбом. Начерки».

Гадаю, доречно процитувати передмову, написану самим Віктором Кудіним: «Якось мені приснився сон... Кемь, Соловки, «біоміцин», дівчина на дзвіниці, Вологда, Каргополь, Ан-2, Діонісій...

Хвиля пам’яті затопила мене, і я, захлинувшись, прокинувся. А прокинувшись, добрався, ступаючи по холодній підлозі, до старих і запилених папок. Незважаючи на гусячу шкіру на тілі, почав у них копирсатись і переглядати малюнки. І знову я опинився у своїй юності. І знову я вільний, єдиний у світі, і весь світ у мені...

Ідея народжується на кінчику пера. Це ключова думка для молодих архітекторів сучасного світу, в якому новітні комп’ютерні технології витіснили зі свідомості можливість щось зображати олівцем.

Польща. Закопане. 2003 р. Фломастер

Можливо, це й стало основним позивом, щоб надрукувати цю книжку. Показати архітектора, який дивиться на цей світ не тільки як спостерігач, але і як діюча фігура світу, пропускаючи його сутність через себе, через око, через руку».

Одного разу обравши професію зодчого, Віктор Кудін, на відміну від багатьох його слабкіших колег, ніколи не зраджував покликання, ніколи не був занадто запопадливим перед замовником, як нинішні випускники різних двотижневих «корбюзьєвських курсів» із «пластиковими» дипломами та освітою.

Кожен, хто бував у творчій майстерні Віктора, мабуть, звертав увагу, що він, навіть під час ділової бесіди, тримає в руці олівець чи фломастер і робить начерки на аркушах, що лежать на його робочому столі. Як віртуоз-скрипаль він безперервно шліфує майстерність, удосконалює симбіоз руки та розуму.

Італія. Рим. 2006 р. Фломастер, перо

Багато гучних київських мистецьких акцій із хвалькуватими назвами на кшталт «Я і Париж» чи «Мої ночі Венеції» насправді виявляються містифікаціями. Навіть некваліфікований погляд зауважить, що автори мольбертів із собою по європах не тягали, на етюди часу не витрачали, а разом зі стандартним гуртом туристів наклацали фотоархівів, з яких згодом у достатньо комфортних умовах майстерні почали видавати на-гора квадратні метри якогось експресивного імпресіонізму чи імпресивного експресіонізму...

Усі роботи, виставлені в галереї «Ірена» й надруковані в книзі, Віктор Кудін створив «наживо», сприймаючи реальну, а не оцифровану енергію об’єктів. Перша робота, якою відкривається книга, датована 1969 роком. Це малюнок олівцем площі Калініна в Києві. На останній сторінці — фломастерне відтворення вулиці Честера у Великій Британії (2007 рік). Майже чотири десятиліття подорожей, сприймання та вивчення довколишнього світу. Географія найрізноманітніша: Європа, Азія, Африка. Міста та містечка, найвідоміші архітектурні пам’ятки та закутки, в яких ніколи не буває туристів. Більшість робіт Віктора Кудіна надзвичайно лаконічні — кілька ліній, штрихів, плям, але завжди безпомилково відтворено не тільки форму чи силует об’єкта, а й стан природи, пору року, настрій самого автора.

Росія. Ферапонтів монастир. 1977р. Фломастер

Дуже добре, що Віктор видав цю чудову книгу, відкрив чергову виставку. Тільки трохи прикро, що наклад «Подорожнього альбому» лише 500 примірників. В Україні поки що поціновувачів справжнього мистецтва набагато більше — всім не вистачить. Та й кожному студентові-архітектору не зайво було б добре ознайомитись із начерками Віктора Кудіна — аби зрозуміти, що перш ніж натиснути легку клавішу архітектурної комп’ютерної програми, треба, щоб на пальцях з’явилися мозолі від простого графітного олівця. zn.ua