Створення центрального депозитарію цінних паперів: яким має бути «свій шлях» України? Інформаційно-аналітична записка

Наразі Національна депозитарна система України складається з двох рівнів:

нижчий – зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів (ЦП), і реєстратори власників іменних цінних паперів;
вищий – Національний депозитарій України (НДУ), Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП), депозитарій Нацбанку; ведуть облік, здійснюють кліринг і розрахунки з ЦП.

НДУ. 86% акцій володіє держава, управляє ними ДКЦПФР; 1,4% належить біля 20 юрособам, 6,3% - компанії, яка входить до «Смарт-холдинга», 6,3% - компаніям, які пов’язані з екс-главою спостережної ради НДУ В. Івченком. Обслуговує активи десь на 110 млрд грн. Згідно закону, винятковими функціями НДУ є стандартизація і кодифікація, встановлення кореспондентських відносин з іноземними депозитаріями.

ВДЦП. Частка Нацбанку 22,86%, 8,44% контролює Ощадбанк та Укрексімбанк, решта – комерційні банки, УМВБ, ПФТС, торговці та хранителі цінних паперів. Обслуговує активи на суму понад 500 млрд грн.

Депозитарій державних цінних паперів Нацбанку. Статусу окремої юрособи не має, це відділ депозитарного обліку ЦП у складі департаменту монетарної політики НБУ. Обслуговує обіг державних ЦП, працює з активами майже на 150 млрд грн.

Як повідомляв глава ДКЦПФР Д. Тевелєв, через децентралізовану систему обліку ЦП в Україні кількість зареєстрованих АТ перевищує кількість емітентів акцій, при складанні зведених реєстрів власників ЦП виявляється, що у емітента більше 100% акцій. Майже половина зобов’язань, які посвідчують ЦП, офіційно підтверджується або емітентом (боржником), або ж професійним учасником ринку (якому емітент платить гроші). В результаті цього виникає проблема подвійних реєстрів, блокування акціонерних зборів, торгівлі ЦП на підставі інсайдерської інформації тощо.

Пункт про створення єдиної системи депозитарного обліку цінних паперів є в Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки Президента України. В оновленому Меморандумі з МВФ, підписаному наприкінці 2010 року, українська влада зобов’язалася в 2011 році створити ЦД цінних паперів шляхом об’єднання двох існуючих депозитаріїв. «З метою поліпшення функціонування системи обліку та клірингу цінних паперів, підвищення довіри до ринків та стимулювання розвитку ринків капіталу, ми маємо намір об'єднати у 2011 році два існуючих депозитарії, створивши єдиний центральний депозитарій, який цілковито відповідатиме міжнародно узгодженим стандартам. ЦД буде управлятися в найбільш прозорий спосіб, базуючись на визнаних принципах корпоративного управління для забезпечення представництва інтересів учасників ринку та держави. Участь держави буде передбачати створення ефективної відповідної законодавчо-нормативної бази та зведення до мінімуму використання фінансування за рахунок державних коштів», - зазначалося в пункті 26 угоди України з МВФ.

В останні роки між ВДЦП та НДУ тривало протистояння за набуття статусу ЦД. У 2011 році влада взяла курс на створення ЦД на базі НДУ. В рамках цього у квітні 2011 року прийнято рішення про збільшення капіталу НДУ на 73,2 млн. грн., проведено ротації в керівництві спостережної ради (на зміну В. Івченку прийшла В. Кононіхіна, яка з грудня 2010 року є першим заступником голови правління Укрексімбанку) та правління НДУ (на зміну В. Ульянову прийшов С. Румпа, який в 2002-2011 рр. очолював «Об’єднану реєстраційну компанію» - реєстратора, що обслуговував основні гірничо-металургійні активи СКМ). Найбільш ймовірною наразі моделлю формування централізованої депозитарної системи вважається закріплення за НДУ облікової функції, а за ВДЦП – розрахунково-клірингової.

Таблиця 1

Таблиця 2

Практика створення центрального депозитарію в ЄС (дані USAID):

15 країн ЄС мають єдиний центральний депозитарій корпоративних і державних цінних паперів: Австрія, Кіпр, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Швеція, Великобританія.
Структура власності центрального депозитарію в цих країнах має такий вигляд:
- 100% капіталу депозитарію належить приватному сектору в 11 країнах: Австрія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччини, Італія, Люксембург, Нідерланди, Швеція та Великобританія.
- Менше 50% капіталу депозитарію належить приватному сектору (Центробанк є мажоритарним власником) у 2 країнах: Литва, Угорщина.
- 100% капіталу депозитарію перебувають у державній власності у 2 країнах: Кіпр і Мальта.
10 країн ЄС мають єдиний центральний депозитарій корпоративних цінних паперів і один депозитарій в структурі центрального банку для обслуговування угод з державними ЦП: Бельгія, Болгарія, Греція, Ірландія, Латвія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина і Словенія.
Структура власності центрального депозитарію корпоративних цінних паперів у цих країнах має такий вигляд:
- 100% капіталу депозитарію належить приватному сектору у 8 країнах: Бельгія, Греція, Ірландія, Латвія, Португалія, Румунія, Словаччина і Словенія.
- Менше 50% капіталу депозитарію належить приватному сектору в 2 країнах: Болгарія, Польща (у жовтні 2010 року Польща оголосила про намір приватизувати фондову біржу і депозитарій).
У Чеській Республіці існують три депозитарії (два депозитарії корпоративних цінних паперів і один депозитарій центрального банку для державних цінних паперів). Але обома депозитаріями корпоративних цінних паперів володіють представники приватного сектору.
В Іспанії існують чотири депозитарії (для корпоративних і державних цінних паперів). У всіх чотирьох депозитаріях контроль належить приватному сектору (частка центрального банку складає тільки 5%).

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК