Полунєєв: Проти законопроекту про платіжні системи ведуть «чорний» лобізм

Законопроект щодо вдосконалення механізмів функціонування платіжних систем викликав «шалений інтерес і став причиною потужної і вельми брудної лобістської боротьби». Незважаючи на те, що АП, КМУ, АМКУ та НБУ надали підтримку основним положенням законопроекту, платіжні системи не припиняють «деструктивного лобізму і навіть заявляють, що в разі його прийняття підуть з українського ринку».

Законопроект щодо вдосконалення механізмів функціонування платіжних систем викликав «шалений інтерес і став причиною потужної і вельми брудної лобістської боротьби». Незважаючи на те, що АП, КМУ, АМКУ та НБУ надали підтримку основним положенням законопроекту, платіжні системи не припиняють «деструктивного лобізму і навіть заявляють, що в разі його прийняття підуть з українського ринку».Про це у своїй статті "Некозирні карти" ексклюзивно для «Дзеркала тижня» пише сам автор законопроекту Юрій Полунєєв. За його словами, протягом останнього року комітет ВР з питань фінансів та банківської діяльності спільно з НБУ і міжбанківськими асоціаціями проводив аналіз впливу на фінансову стабільність країни ситуації, що склалася в результаті домінування міжнародних платіжних систем (МПС) на українському ринку платіжних послуг. Серед виявлених проблем найбільш критичними є: - розбіжності між комерційними інтересами ПС і стратегічними державними інтересами у сфері розвитку безготівкових розрахунків; - неможливість державного регулювання діяльності МПС; - повна залежність внутрішнього платіжного ринку від каналів комунікацій та систем обробки розрахункових операцій, які перебувають поза межами України, повний контроль із боку ПС над трафіком операцій із платіжними картками. А тому, пише у своїй статті народний депутат, НБУ не має дійового механізму для забезпечення надійного й ефективного функціонування платіжних систем на території України. Одним із популярних звинувачень лобістів, за словами Полунєєва, є те, що він нібито не врахував пропозицій самих платіжних систем та банків. «Останній» бій перед виходом законопроекту до Ради відбувся в перших числах листопада на засіданні профільного комітету ВР. Як пише Полунєєв, попри «ненормативну лексику та емоційні аргументи деяких диспутантів, обговорення по суті не відбулося («это нам не надо, потому что не надо»), а наведених автором фактів підтримки цього законопроекту керівництвом НБУ, АП, КМУ ніхто до уваги не взяв. Депутат заявляє, що на цьому тлі досі триває масштабна кампанія тиску на нього, суть якої полягає приблизно в тому, що «теперішня система — добра, бо нам у ній комфортно, цей законопроект сирий і лобістський, він запроваджує експропріацію активів МПС в Україні, і якщо він стане законом, на ринок чекає повний колапс». За словами Полунєєва, його законотворчому «дітищу» закидають обмеження конкуренції та встановлення держмонополії на клірингову послугу для банків та платіжних систем, а також необхідність виділяти багатомільярдні інвестиції на створення «клірингового монополіста». Насправді, пояснює депутат, передбачається використання кожною ПС власного центру безпосередньо в Україні, та не передбачається будь-якого фінансування з держбюджету чи за рахунок українських банків. «Це абсолютний міф, тому що законопроект передбачає рівні умови ведення бізнесу для іноземних та українських компаній і такий самий рівний принцип нагляду та регулювання з боку НБУ», - пише автор статті. Полунєєв скаржиться, що українські представники ПС діють прямо протилежно до заяв їхнього вищого керівництва. «Міжнародні платіжні системи, які в інших країнах співпрацюють із регуляторами з питань оверсайту (нагляду,  - ред.), протягом останніх 15 місяців намагаються активно протидіяти впровадженню в Україні регуляторного середовища, яке відповідає світовим стандартам», - зазначає депутат у своїй статті.

Повний текст матеріалу читайте у найближчому номері "ДТ".